Україна направила акціонерам Шах-Деніз пропозицію щодо використанню української ГТС і ПСГ при постачанні газу в Європу

Україна направила консорціуму з розробки родовища Шах-Деніз пропозицію щодо використання української газотранспортної системи (ГТС) і підземних сховищ газу (ПСГ) під час поставки газу з родовища до Європи, повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко в ефірі телеканалу "Інтер" у п'ятницю.

"Ми офіційно подали заявку до консорціуму Шах-Деніз, де показали переваги нашої ГТС. І ми проводимо тут свою політику - з запуску цього газу через нашу ГТС і наші сховища до Європи", - зазначив міністр.

За словами Ю.Бойка, на політичному рівні пропозиції української сторони підтримують і турецька й азербайджанська сторони.

Як повідомлялося, учасниками проекту "Шах-Деніз" є: BP (оператор, 25,5%), Statoil (25,5%), ДНКАР (10%), "ЛУКОЙЛ" (10%), NICO (10%), Total (10%) і TPAO (9%).

Вартість Стадії-2 проекту оцінюється в $22 млрд. Річний обсяг видобутку становитиме 16 млрд кубометрів газу. Початок видобутку газу по Стадії-2 заплановано на 2017 рік.

Наразі консорціум "Шах-Деніз" для вибору маршруту експорту азербайджанського газу до Європи оцінюєте два трубопровідні проекти Nabucco West і TAP.

Проект TAP призначений для транспортування газу з родовища Шах-Деніз у рамках Стадії-2 через Грецію та Албанію в Західну Європу. Потужність трубопроводу становить 10 млрд кубометрів на рік із можливістю розширення до 20 млрд кубометрів на рік, залежно від попиту та пропозиції.

Nabucco West - укорочений варіант трубопроводу Nabucco, передбачає прокладку газопроводу від турецько-болгарського кордону до австрійського Баумгардена.

Газопровід Trans Anadolu Pipeline призначений для транспортування азербайджанського газу від грузино-турецького кордону до західних кордонів Туреччини в рамках Стадії-2 проекту "Шах-Деніз". Як передбачається, пропускна здатність нового газопроводу становитиме щонайменше 16 млрд кубометрів: 10 млрд для Європи і 6 млрд кубометрів для західних регіонів Туреччини. У TANAP 20% належить турецькій стороні, ДНКАР - 80%. Вартість будівництва газопроводу оцінюється в $7 млрд.