Для iнфраструктури України 2012 рiк ознаменувався проведенням чемпiонату Європи з футболу, а точнiше - пiдготовкою до нього: в країнi спiшно реконструювалися i зводилися стадiони, готелi, намагалася встигнути за цими змiнами i транспортна iнфраструктура країни.

АЕРОПОРТИ

Коли стало зрозумiлим, що новi дороги до Євро-2012 усе одно не буде побудовано, а бiльшiсть уболiвальникiв прибуде до України повiтряним транспортом, основний наголос у транспортнiй пiдготовцi до турнiру було зроблено на аеропорти.

Головнi повiтрянi ворота країни - Мiжнародний аеропорт "Бориспiль" - до футбольної подiї отримали новий термiнальний комплекс D, який став найбiльшим в Українi. Реалiзацiя зазначеного проекту тривала з листопада 2008 року по травень 2012 року, а його вартiсть становила 4,8 млрд грн iз залученням iноземних iнвестицiй.

На сьогоднi новий термiнал iще не повнiстю завантажений: його пропускна спроможнiсть становить 15 млн пасажирiв на рiк, тодi як рiчний пасажиропотiк аеропорту в 2011 роцi загалом становив лише 8 млн пасажирiв.

Крiм того, новий компактний i зручний мiжнародний термiнал спорудили в другому київському аеропорту - "Жуляни". Цей аеропорт уже входить до п'ятiрки найбiльших аеропортiв країни за пасажиропотоком i в 2012 роцi планує обслужити 850 тис. пасажирiв, що на 80% вище за показник 2011 року.

Нове життя отримав i харкiвський аеропорт - компанiї Airport Consulting Vienna (Австрiя) i Airport Reseach Center (Нiмеччина) розробили проект масштабної реконструкцiї аеропорту. Його реалiзацiя розпочалася у другiй половинi 2008 року. Побудовано сучасний двоповерховий термiнал, виконано реконструкцiю злiтно-посадкової смуги, перону та рулiжних дорiжок, обладнано автомобiльний паркiнг. Реконструкцiю комплексу аеровокзалу профiнансувала iнвестицiйна компанiя Development Construction Holding (DCH) бiзнесмена Олександра Ярославського, аеродрому - державний бюджет.

Крiм цього, новий сучасний термiнал до єврочемпiонату отримав i Мiжнародний аеропорт "Донецьк", який має сiм поверхiв, з них три - основнi. Його пропускна спроможнiсть - 3 тис. 100 пасажирiв на годину. В аеровокзальний комплекс, окрiм самої будiвлi термiнала, також входять автостанцiя, триповерховий паркiнг, вiдкритi паркiнги, стоянки на 20 автобусiв. Крiм нового термiнала, побудовано нову штучну злiтно-посадкову смугу, здатну приймати будь-якi види лiтакiв, зокрема й Boeing-747 та Airbus-380.

Оновлення не обiйшло стороною i Львiв: 12 квiтня 2012 року було вiдкрито новий термiнал у Львiвському аеропорту iм. Данила Галицького, будiвництво якого також здiйснювалося в рамках пiдготовки до проведення в Українi Євро-2012.

Новий термiнал спроможний пропустити понад 2 тис. пасажирiв на годину. Держава вклала загалом близько 3 млрд грн у цей проект.

У цiлому авiацiйна iнфраструктура була повнiстю готова до футбольної подiї 2012 року.

ВОКЗАЛИ ТА ПОТЯГИ

Євро-2012 не залишив без уваги й українськi залiзницi: до турнiру спiшно модернiзувалася залiзнична iнфраструктура, розроблялися додатковi маршрути руху поїздiв у напрямку мiст-учасникiв.

Крiм цього, перед туристами та вболiвальниками постав новий вокзальний комплекс "Донецьк", який пiсля реконструкцiї замiсть 15 тис. може обслуговувати понад 35 тис. пасажирiв на добу. Загальна площа примiщень вокзального комплексу зросла до 21,593 тис. кв. м з 5,800 тис. кв. м.

Водночас головною подiєю в пасажирському залiзничному секторi стала закупiвля десяти принципово нових для України швидкiсних мiжрегiональних електропоїздiв виробництва корейської компанiї Hyundai Rotem на суму близько $307 млн. Фiнансування закупiвлi на 85% здiйснювалося за рахунок кредиту пiвденнокорейського Ексiмбанку в розмiрi $261 млн термiном на десять рокiв пiд державнi гарантiї.

Новi поїзди поступово прибували морським шляхом до Одеси, потiм ставали на обкатку, й до Євро-2012 уже були запущенi рейси з Києва до всiх мiст, що приймали чемпiонат, - Львова, Харкова й Донецька. Пiзнiше - восени 2012 року - Hyundai почув курсувати до Днiпропетровська.

Тим часом новi поїзди вiдзначилися не лише новим дизайном i швидкiстю, а й новими проблемами. Так, спочатку виникли негаразди з пантографами, в деяких випадках у них вiдключалася система кондицiонування, а погода в Українi минулого лiта була досить спекотна.

Далi бiльше: з наближенням холодiв у нових потягах проблеми почали виникати дедалi частiше, а з настанням грудневих морозiв корейськi потяги частенько самi не могли завершити поїздку, їх тягнув вiтчизняний тяговий рухомий склад. У результатi невдалий досвiд розкритикували i прем'єр, i президент, якi поставили риторичне запитання: чому не було закуплено вiтчизнянi поїзди Крюкiвського вагонобудiвного заводу?

Водночас Hyundai Corporation наприкiнцi року заявила, що виявила всi недолiки, що перешкоджають нормальнiй експлуатацiї поїздiв Hyundai Rotem в Українi, й має намiр їх усунути за два-три тижнi. За даними виробника, недолiки в роботi виникли через кiлька недоробок, допущених у перiод проектування i виробництва поїздiв, а також у зв'язку з обмеженим термiном тестування, що було зумовлено необхiднiстю своєчасного забезпечення пасажирiв у перiод проведення Євро-2012 залiзничним швидкiсним рухом.

НЕ ЄВРО ЄДИНИМ...

Незважаючи на головну футбольну та державну подiю року, в Українi у 2012 роцi вiдбулися знаковi подiї також у законодавчому забезпеченнi iнфраструктурної галузi.

По-перше, Верховна Рада 23 лютого прийняла в цiлому законопроект про особливостi створення державного акцiонерного товариства залiзничного транспорту загального користування у виглядi публiчного акцiонерного товариства з концентрацiєю 100% акцiй у власностi держави. Новий суб'єкт господарювання пропонується утворити шляхом злиття "Укрзалiзницi", пiдприємств, установ та органiзацiй залiзничного транспорту загального користування.

На сьогоднi "Укрзалiзниця" очiкує вiд уже нового складу Кабiнету Мiнiстрiв ухвалення вiдповiдної постанови, щоб розгорнути реформу в повному обсязi.

По-друге, в червнi президент країни Вiктор Янукович пiдписав знаковий для галузi закон "Про морськi порти", який готувався близько десяти рокiв. Нововведенням закону став дозвiл оренди або концесiї портових причалiв термiном до 49 рокiв. Вiн також закрiплює можливiсть продажу на конкурсних засадах цiлiсних майнових комплексiв держпiдприємств i 100% публiчних АТ, створених у процесi корпоратизацiї на базi цехiв, виробництв, дiлянок, iнших пiдроздiлiв держпiдприємств - морських портiв.