Епіцентр землетрусу в Криворізькому басейні (Кривбас) жодного разу не був у зоні проведення гірничих робіт - вони залягають на глибині 10-15 км і мають природний характер, про що свідчить низка фактів, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" ректор Криворізького національного університету, професор Микола Ступник.

За його словами, країна розташована на так званому українському кристалічному щиті, який вважається досить стабільною геологічною структурою, хоча час засвідчив, що цей щит не такий уже й монолітний.

"Одним із його порушень є Криворізько-Кременчуцький глибинний розлом, який пролягає від Кривого Рогу в напрямку Полтави на відстань 300-400 км. Сам цей розлом складається із суброзломів, які є плитами-блоками розміром від 5 до 20 кв. км. Є зони, де зв'язність масиву гірничих порід порушена - йдеться про порівняно невелику глибину, тому що дані про геологічну будову на глибинах, що перевищують 1,5-2 км, у вчених на сьогодні епізодичні", - констатував експерт.

При цьому він зазначив, що цей розлом певною мірою є антиподом гірського хребта. Спостереження останніх ста років свідчать, що раніше в регіоні землетруси мали швидше фоновий характер. Однак за останнє десятиліття процес змінився: землетруси в Україні перестали бути зовнішніми, коли сейсмохвилі приходять ззовні, тепер епіцентри дедалі частіше фіксуються і в межах Криворізько-Кременчуцького глибинного розлому.

Співрозмовник агентства додав, що раніше в центрі України фіксувалися відголоси землетрусів, які відбуваються найчастіше на півдні Карпат, у Румунії або в Криму. Останній великий землетрус стався в Криму в 1927 році, а такий, що можна порівняти з нещодавнім криворізьким, із силою понад 4 бали, був у 70-х роках минулого століття в Румунії. Тоді сейсмохвиля відчувалася з відстані 600 км. А землетрус 24 червня біля Кривого Рогу мав інший характер.

"Добре, що в Криворізько-Кременчуцькому розломі немає великих контактів плит, які у Карпатах або в Криму, тому в нас був локальний землетрус. В епіцентрі потужність коливань перевищувала 4 бали, але коливання досить швидко згасали протягом 10-20 кілометрів. Найбільше коливання ґрунту відчули жителі північних районів міста. Природа ще раз довела, наскільки вона могутня, і які потужні тектонічні процеси можуть відбуватися в земній корі", - сказав М.Ступник.

При цьому він нагадав, що трьома роками раніше землетрус силою понад 3 бали було зафіксовано біля станції Мойсіївка. Це був землетрус, епіцентр якого був безпосередньо в околицях Кривого Рогу.

"Ми бачимо, що за останні десять років землетруси, які відбуваються поблизу Кривого Рогу, почастішали. Але ці явища були, є і будуть - це природний процес. Земля розвивається, плити рухаються, періодично накопичується напруга в земній корі, яка потім вивільняється", - пояснив експерт.

За даними сейсмологів, епіцентри землетрусів, які сталися поблизу Кривого Рогу за останні кілька років, залягають на глибині 10-15 км. Про те, що вони мають природний характер, свідчить низка фактів.

По-перше, це глибина, яка більше ніж удесятеро перевищує ту, якої на сучасному етапі досягли гірничі роботи. По-друге, енергія, яка вивільняється під час таких землетрусів і змушує коливатися великі ділянки земної кори, як мінімум на три порядки, тобто в тисячі разів, більша за будь-який людський вплив. Будь-який масовий вибух не можна порівняти з тією кількістю енергії, яка вивільняється під час таких природних явищ. Виходячи з аналізу параметрів процесу, нинішній землетрус має чітко природний феномен, оскільки комплекс сейсмохвиль набагато потужніший, ніж будь-який антропогенний вплив", - стверджує М.Ступник.

За його словами, вчені спробують оцінити кількість енергії, вивільненої під час нещодавнього землетрусу, але вже сьогодні з упевненістю можна стверджувати: це набагато більше, ніж будь-який людський вплив шляхом масових вибухів або штучних обвалень підземних камер.

"Уявіть собі, якою має бути енергія, якщо на глибині 10-15 км утворилася хвиля такої потужності, що змогла похитнути на кілька сантиметрів мільярди тонн скельних порід. Скільки людині потрібно енергії, щоб це все зрушити? Чи не занадто ми собі лестимо?", - сказав учений.

При цьому він наголосив, що в результаті гірничодобувної діяльності, яка триває у Кривбасі вже понад 130 років, було відпрацьовано лише окремі ділянки земної кори, глибина яких сягає кількохсот метрів. Тому говорити про те, що гірський масив був істотно змінений розробкою, не можна.

Експерт переконаний, що якби епіцентр землетрусу розташовувався на глибині 1-1,5 км, можна було б говорити про якусь взаємозв'язку з гірничою промисловістю, про якусь взаємодію мас, термодинамічний процес, але зони гірничих робіт і епіцентри землетрусів розділені десятками кілометрів як по вертикалі, так і по горизонталі. Епіцентр землетрусу в Кривбасі жодного разу не був у зоні проведення гірничих робіт. У нас фіксуються невеликі зрушення земної поверхні, але ці явища дуже локальні й обмежуються зоною того чи іншого кар'єру або відвалу. Кардинально на розподіл мас гірничих порід на глибині 10 і більше кілометрів виробки однозначно не впливають. Будь-який їх вплив є точковим. Крім того, триває постійний сейсмічний контроль за проведенням масових вибухів у кар'єрах", - констатує М.Ступник.

На його думку, людство ще не скоро зможе знайти точні методи прогнозів землетрусів. А система моніторингу надр Кривбасу, про необхідність розробки якої говорять на найвищому державному рівні, зможе надати інформацію лише про ті ділянки земної кори, які були порушені внаслідок антропогенної діяльності. Йдеться про глибину до кількохсот метрів. Достовірно описати процеси, що відбуваються на глибині 10-15 км, сьогодні неможливо - ще не винайдено таких ефективних геофізичних методів розвідки надр.

Як раніше повідомлялось, у Кривому розі (Дніпропетровська обл.) о 00:16 понеділка було зафіксовано землетрус потужністю 4 бали за шкалою Ріхтера. Жертв і значних руйнувань немає.