Низка громадських організацій вважає ухвалені парламентом закони наступом на демократію в Україні та закликає суспільство активно реагувати на те, що відбулося у Верховній Раді.

"Оскільки було порушено процедуру, є всі підстави, щоб ідентифікувати ці дії як такі, що передбачені ч. 4 ст. 5 Конституції України, що означає узурпацію влади. А ті політичні партії, які вчинили ці дії, чітко ідентифікуються ч. 1 ст. 37 Конституції як дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади. Наслідком цих дій має бути заборона відповідних політичних партій", - сказав на прес-конференції в п'ятницю в агентстві "Інтерфакс-Україна" експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко вважає, що ухвалені парламентом у четвер закони спрямовані на пригнічення громадської активності українців.

"Якщо людина перестає бути громадянином, оре, сіє, жне і не втручається якось у громадське життя, то цей закон їй ніяк не загрожує. Наша влада не боїться хліборобів чи працівників, які створюють ВВП, вона боїться громадян, які не згодні з тим, що відбувається в їхній країні, і до того ж висловлюють це вголос. Це пригнічення свободи думки, слова, свободи висловлювання своїх поглядів будь-яким способом. Це невротична реакція влади на те, що відбувалося на Майдані. Ці закони - це "повість" про Майдан і переляк від Майдану", - зазначив він.

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, дисидент Йосип Зісельс вважає, що якщо ухвалені закони виконуватимуться повністю, як це прийнято в правовому суспільстві, то "треба десь половину країни, мільйонів двадцять людей спочатку обкласти штрафами, а потім пересадити".

На його думку, в Україні створено законодавчу базу для створення поліцейської держави і проведення масових репресій, при цьому незрозуміло, як ці закони виконуватимуться.

Й.Зісельс зазначив, що норма про наклеп, за яку його було засуджено за радянських часів, виписана ще більше юридично неграмотно й обтічно, ніж у 1967 році.

Він пропонує створити мирний Народний фронт, який об'єднає опозиційні політичні та громадські сили, й організувати продуману кампанію громадянської непокори. "Треба спілкуватися з владою лише через суди, щоб вони були переповнені скаргами від громадян, і зробити ці закони дуже дорогими для влади", - сказав він.

Виконавчий директор Amnesty International Ukraine Тетяна Мазур переконана, що введення кримінальної відповідальності за наклеп є величезним кроком назад для України, яка однією з перших на території колишнього СРСР декриміналізувала "наклеп" у 2001 році.

"Будь-який журналіст, який здійснюватиме розслідування про корупційні схеми, потенційно може стати об'єктом переслідування за цією нормою", - наголосила експерт.

На її думку, введення в законодавстві поняття "іноземний агент" створить серйозні перешкоди для функціонування в Україні громадських організацій.

"Враховуючи, що практично всі громадські організації отримують фінансування від іноземних або міжнародних донорів, то вони будуть вимушені зареєструватися як "іноземні агенти". А значить, ці організації втрачатимуть статус неприбуткових, і будуть зобов'язані сплачувати податки, що призведе до значного зниження фінансування громадянського суспільства", - пояснила Т.Мазур.

Керівник Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук зазначила, що термін"екстремізм", який з'явився в законах, - це політологічний, а не юридичний термін, і він не використовується в законодавстві та кримінальних кодексах демократичних країн.

За її словами, громадські організації звернулися до кожного народного депутата із запитом, чи голосував він за ухвалені в четвер закони підняттям руки. Після цього буде створено спеціальний веб-ресурс, на якому розмістять відповідну інформацію.

Верховна Рада 16 січня ухвалила держбюджет України на 2014 рік, а також низку законів без обговорення. Більшість документів ухвалювали без обговорення, шляхом підняття рук. Тексти деяких законів стали доступними лише після того, як депутати за них проголосували.

У фракції Партії регіонів вказали на те, що опозиція перешкоджала нормальному голосуванню, зокрема депутати опозиційних фракцій забирали картки для голосування у колег з парламенту. Опозиція заявила, що закони ухвалено з порушеннями регламенту Верховної Ради, а їх суть охарактеризувала як "державний переворот".

Серед ухвалених парламентом законів - так званий закон Олійника-Колесніченка, яким, зокрема, визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій - "іноземних агентів"; запроваджено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо.

Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.