Платники податків повинні будуть сплачувати податок на нерухомість за місцем розташування об'єктів, а не за місцем своєї реєстрації, повідомив заступник міністра фінансів України Денис Фудашкін у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

"Податок сплачуватиметься за місцем розташування нерухомості, це ж доходи місцевих бюджетів", - сказав він.

Водночас на брифінгу у вівторок заступник міністра наголосив, що для стягнення податку на нерухомість на певній території місцеві ради мають ухвалити рішення про введення такого податку та встановити ставку.

"Якою буде ця ставка, визначають місцеві ради. Водночас законом встановлено, що ця ставка не повинна перевищувати суму у 24,16 грн за 1 кв. м. При цьому податок сплачується один раз на рік", - пояснив він.

Д.Фудашкін також наголосив, що податок на нерухомість сплачується виключно на суму перевищення пільг, встановлених законом: 60 кв. м для квартири і 120 кв. м для будинків.

"Якщо загальна площа квартири 65 кв. м, то під оподаткування потрапляє лише 5 кв. м, а не всі 65", - пояснив він.

Крім того, місцеві ради можуть встановлювати додаткові пільги залежно від майнового стану та рівня доходів громадян. Приміром, вони можуть вирішити, що такий податок не сплачуватимуть громадяни, в яких сумарний місячний дохід сягає якогось певного рівня, який також визначає місцева влада.

Заступник міністра фінансів наголосив, що питання "оподаткування сараїв та прибудинкових будівель у селах" також належить до компетенції виключно місцевих рад.

При цьому він додав, що дитячі будинки і будинки сімейного типу у будь-якому разі не потрапляють під оподаткування. "Місцева громада може встановлювати диференційовану ставку оподаткування залежно від типу будівель, їхнього віку, місця розташування. При цьому пільга під час сплати податку надається для об'єктів нерухомості, а не для власників", - додав він.

Як повідомлялося, з 1 січня 2015 року в Україні введено оподаткування нерухомості, місцевим органам влади делеговано повноваження зі встановлення ставки податку. Так, ставка податку за 1 кв. м загальної площі об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних і юридичних осіб встановлюється в розмірі, що не перевищує 2% мінімальної заробітної плати на рік, або приблизно 24,36 грн (мінімальний розмір оплати праці станом на 1 січня 2015 року - 1,218 тис. грн на місяць - ІФ).

Закон передбачає пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб. Зокрема, база оподаткування квартири зменшується на 60 кв. м, будинку - на 120 кв. м. У разі одночасного перебування у власності платника податків різних типів об'єктів житлової нерухомості база оподаткування зменшується на 180 кв. м.

За наявності у власності платника податків більше ніж одного об'єкта житлової нерухомості одного типу податок нараховується виходячи з сумарної загальної площі об'єктів, зменшеної на 60 кв. м для квартир та на 120 кв. м для будинків. За наявності у власності об'єктів житлової нерухомості різних видів податок нараховується виходячи з сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної на 180 кв. м.

Місцеві ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, а також визначати пільги з податку з житлової нерухомості для фізичних осіб залежно від рівня доходів і майнового становища.

Пільги з податку для фізичних осіб не надаються на об'єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п'ятиразовий розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об'єкти оподаткування, використовувані з метою одержання доходів.

Не підлягають оподаткуванню будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість, не придатна для проживання, зокрема у зв'язку з аварійним станом, а також житло, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, яких виховують одинокі матері (батьки), але не більше ніж один такий об'єкт на дитину.

Не є об'єктом оподаткування нежитлова нерухомість, використовувана суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що здійснюють свою діяльність у малих архітектурних формах (МАФ) і на ринках; будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності, а також об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхніх підприємств.