Суди ухвалюють обвинувальні вироки особам, які ухиляються від мобілізації, але приймають сторону мобілізованих у їхніх спорах із роботодавцями - юрист

Українські суди ухвалюють обвинувальні вироки особам, що ухиляються від мобілізації, але, як правило, приймають сторону мобілізованих у їхніх спорах з роботодавцями, повідомила агентству "Інтерфакс-Україна" юрист міжнародної юридичної фірми Baker & McKenzie Анна Степанова.

"Останнім часом позиція суддів щодо осіб, які ухиляються від мобілізації, однозначна. Суди у більшості випадків ухвалюють обвинувальні вироки з призначенням позбавлення волі як заходу покарання", - сказала вона.

При цьому А.Степанова наголосила на наявності низки рішень, у яких суди розглядають право осіб, що сповідують релігію, яка забороняє носіння зброї, на альтернативну військову службу, проте в цьому питанні єдиний підхід ще не сформульовано.

Коментуючи позицію судів у розгляді спорів мобілізованих працівників з їх роботодавцями, зокрема, пов'язаних із звільненнями таких працівників, юрист сказала: "У більшості випадків суди приймають сторону мобілізованих працівників".

"Суди зобов'язують роботодавців відновити працівників, які були звільнені у зв'язку із призовом із мобілізації до набуття чинності закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації від 20 травня 2014 року, тобто коли у роботодавців таке право було", - наголосила вона.

Водночас за словами А.Степанової, нині немає достатньої судової практики у спорах мобілізованих працівників, що стосуються стягування податків, зокрема, із коштів компенсації підприємствам.

"Ми зіткнулися тільки з одним рішенням, у якому суд захистив інтереси мобілізованого працівника. Якщо брати до уваги офіційну позицію Державної фіскальної служби, яка бачить відмінність між "прибутками, отриманими мобілізованими у вигляді середнього заробітку", і "компенсаційними виплатами у розмірі середнього заробітку", а також той факт, що порядок компенсації підприємствам в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, почав діяти тільки з березня 2015 року, цілком імовірно: найближчим часом судова практика в цій сфері активно розвиватиметься", - вважає юрист.

Фахівці з трудового й міграційного права київського офісу Baker&McKenzie проаналізували низку судових рішень у спорах, пов'язаних із застосуванням законодавства про мобілізацію, прийнятих у 2014-2015 рр. Винесені судами ухвали, зокрема, зобов'язували роботодавця відновити на роботі працівника, звільненого у зв'язку із призовом унаслідок мобілізації, і нарахувати середню заробітну плату без нарахування податків і єдиного соціального внеску, починаючи з дати звільнення.

При цьому перебування роботодавця у стані ліквідації не є підставою для відмови у відновленні на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку із призовом із мобілізації, а роботодавець не має права нараховувати й утримувати податок з прибутків фізичних осіб і ЄСВ із середньої заробітної плати працівників, призваних на військову службу за мобілізацією.