Україна не бере участі у створенні важкого вертольота разом із Росією - Держекспортконтроль

Україна не бере участі у створенні важкого вертольота разом із Росією, заявляє голова Державної служби експортного контролю України Юрій Терещенко.

"21 травня ц. р. у тижневику "Корреспондент" було опубліковано статтю "Китай хоче встановлювати двигуни "Мотор Січ" на гелікоптер, що створюється разом з РФ". У публікації йдеться про нібито участь України у спільному китайсько-російському проекті зі створення нового важкого гелікоптера, а саме встановлення на ньому двигунів Д-136 згаданого українського виробника в рамках українсько-російської кооперації. Зазначені твердження голови холдингу "Вертольоти Росії" О.Міхєєва не відповідають дійсності та є черговою спробою використання засобів масової інформації для дискредитації українських суб’єктів господарської діяльності та витіснення їх з міжнародних ринків озброєнь та військової техніки", - повідомляє прес-служба уряду в четвер.

У прес-службі нагадали, що у вересні 2014 року прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк оголосив про рішення уряду щодо заборони експорту до Росії товарів військового призначення та подвійного використання.

"Пізніше відповідними указами президента України Петра Порошенка у серпні та вересні минулого року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо припинення військово-технічної співпраці з Російською Федерацією", - наголосили в прес-службі.

У повідомленні зазначено, що Держекспортконтроль припинив із минулого року оформлення дозвільних документів на передачу до Росії товарів військового призначення та подвійного використання всім без винятку суб'єктам господарської діяльності, зокрема підприємству "Мотор Січ". "Отже, жодних дозволів на експорт до РФ товарів зазначеної категорії згаданий український виробник не отримував", - йдеться в повідомленні.

У прес-службі зазначили, що введення в 2014 році Україною жорсткої заборони на постачання до РФ товарів військового призначення та подвійного використання поставило під загрозу не лише виконання Росією своїх зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами, а й суттєво ускладнило виконання її державного оборонного замовлення.