Апеляційний суд залишив Лавриновичу заставу у розмірі 1,2 млн грн

Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського райсуду столиці про обрання запобіжного заходу стосовно екс-міністра юстиції України Олександра Лавриновича у вигляді застави в 1,2 млн грн.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", таке рішення було прийнято у вівторок. Суддя зачитав лише резолютивну частину рішення, а повний текст буде оприлюднено 17 серпня о 16:00.

Як повідомлялося, 30 липня Печерський райсуд Києва розглянув клопотання Генпрокуратури про обрання запобіжного заходу О.Лавриновичу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 8,6 млн грн.

Після розгляду клопотання суд прийняв рішення обрати йому запобіжний захід - застава в сумі 1 тис. мінімальних зарплат, тобто 1,2 млн грн. Водночас суд поклав на О.Лавриновича процесуальні зобов'язання прибувати на виклик слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з населеного пункту без дозволу цих осіб, повідомляти їм про зміну місця проживання і роботи, здати документи для виїзду за кордон на зберігання слідчому.

О.Лавринович тоді заявив, що має намір оскаржити рішення суду в апеляційному порядку. При цьому він зазначив, що у разі потреби його син Максим Лавринович може внести за нього необхідну суму.

Водночас 31 липня Генеральна прокуратура України внесла апеляцію на рішення суду про обрання О.Лавриновичу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.

Екс-міністра підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. За версією Генпрокуратури, йдеться про факт розтрати ним шляхом зловживання службовим становищем держкоштів у сумі понад 8,5 млн грн, "незаконно та безпідставно витрачених на залучення іноземної фірми з метою приховування фактів злочинного порушення законодавства правоохоронними органами і судом під час здійснення розслідування і судового розгляду в суді справи Ю.Тимошенко".

Раніше О.Лавринович заявив, що підозри в скоєнні злочину він не отримував, але знав, що "таке бажання є, і воно полягає в тому, що необхідно з політичних мотивів висловити мені підозру за виконання покладених на мене зобов'язань законним способом через те, що влада була не такою, яка сьогодні вважалася б правильною".

Він зазначив, що йдеться про факт залучення радника щодо розгляду Європейським судом з прав людини скарги екс-прем'єра Юлії Тимошенко, при цьому процедура його залучення, сума контракту або тарифна політика запитань не викликає. О.Лавринович також заявляє, що діяв виключно в межах своїх законних повноважень для захисту інтересів держави, але в прокуратурі тепер інкримінують йому мотив "захист злочинної влади". "Про справу мені добре відомо, оскільки я понад рік ходив на допит як свідок", - пояснив екс-міністр юстиції.

О.Лавринович із 1994 року кілька разів ставав народним депутатом. З 2002-го по 2005 рр. був главою Мін’юсту в уряді Анатолія Кінаха, у 2006-2007 рр. очолював те саме відомство в уряді Віктора Януковича, у 2010-2013 роках був міністром юстиції в уряді Миколи Азарова. О.Лавринович 3 липня 2013 року склав присягу члена Вищої ради юстиції, у 2013-14 рр. був головою Вищої ради юстиції.