Міністерство фінансів України і комітет кредиторів після п'ятимісячних переговорів погодилися на взаємні поступки задля уникнення ще більших втрат за рахунок зростаючого ризику дефолту країни.

Сторони домовилися про списання 20% українського боргу при тому, що спочатку Київ наполягав на зменшенні суми основного боргу на 40%, а кредитори сподівалися взагалі обійтися без списань. Реструктуризація також передбачає випуск нових євробондів з погашенням у 2019-2027 роках і обмін їх на наявні єврооблігації з терміном обігу до 2015-2023 років. При цьому ставка купона підвищується лише трохи - до 7,75% річних із нинішніх 7,22% річних.

Окрім цього, буде випущено цінні папери, виплати за якими будуть прив'язані до динаміки ВВП України (або так звані інструменти відновлення вартості - value recovery instruments, VRI). Вони покликані компенсувати втрати кредиторів від списання боргу у тому разі, якщо економіка України відновлюватиметься швидше, ніж прогнозувалося. У рамках домовленості буде випущено 20-річні VRI.

Як пише WSJ, різке зростання котирувань українських єврооблігацій, що відбулося після оприлюднення домовленості, свідчить про позитивні очікування інвесторів щодо економічних перспектив України. Ринок бачить цю домовленість виграшною для обох сторін.

"Факт, що списання частини основної суми боргу може бути компенсоване кредиторам у рамках інструментів відновлення вартості, є відносно щедрою пропозицією", - наводить видання слова аналітика Nomura Тімоті Еша.

"Якщо зазначена домовленість виявиться успішною, в України є шанс повернутися на міжнародний борговий ринок протягом року", - зазначає, у свою чергу, Financial Times з посиланням на голову відділу боргових паперів ринків, що розвиваються, Pioneer Investments Ерлана Сідікова.

"Україна може зіткнутися з подальшими проблемами з ліквідністю, коли програма МВФ закінчиться, тому відстрочення платежів є критичним", - вважає стратег Bank of America Merrill Lynch Вадим Храмов, на якого посилається FT.

ОБМІН ЄВРОБОНДІВ

Україна у рамках домовленостей з комітетом кредиторів планує випустити нові облігації, номіновані в доларах США, дев'ятьма окремими серіями приблизно з однаковою основною сумою, йдеться у розпорядженні уряду, прийнятому в четвер.

"Відповідні серії нових облігацій передбачатимуть умову погашення основної суми єдиним платежем у дату погашення, і погашатимуться в річницю запланованої дати випуску, яка наставатиме у 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 та 2027 роках", - йдеться в документі.

Згідно з ним, відсотки за кожною серією нових облігацій підлягатимуть сплаті в грошовій формі двічі на рік, починаючи з дати після закінчення шести місяців із запланованої дати випуску. Купон за кожною серією нових облігацій, незалежно від дати погашення, становить 7,75% річних.

Після отримання схвалення з боку Верховної Ради України, проспект нових цінних паперів буде представлено для затвердження всім тримачам єврооблігацій. Враховуючи це, розрахунок за євробондами на $500 млн, який настає 23 вересня, буде відкладено до схвалення плану кредиторами, пише FT.

ІНСТРУМЕНТИ ВІДНОВЛЕННЯ ВАРТОСТІ

За всіма обміняними наявними облігаціями тримачі облігацій також отримають цінний папір, прив'язаний до показників ВВП. Своїм розпорядженням уряд у четвер схвалив попередні умови випуску цих паперів.

"(Папери) не матимуть основної суми, але цінні папери, прив'язані до показників ВВП, що будуть надані під час розрахунків за пропозиціями обміну, матимуть умовну суму, що дорівнює відповідній первинній номінальній сумі списаних існуючих облігацій (конкретний механізм підлягає обговоренню)", - йдеться в тексті розпорядження.

Згідно з ним, до січня 2021 р. жодна виплата за цими паперами не здійснюватиметься, а першою можливою датою платежу буде 15 січня 2021 року за підсумками показника ВВП за 2019 рік. Після цього виплати можуть здійснюватися щороку (наприклад, 15 січня), щонайменше через рік після оголошення показників ВВП.

Умовами також встановлено, що ці інструменти не підлягають достроковому викупу до передбаченого терміну погашення і будуть спочатку відокремлені від нових облігацій, на які обмінюються наявні єврооблігації України.

Відповідно до документа, всі платежі здійснюватимуться в грошовій формі в доларах США. Якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3% або номінальний ВВП становитиме менш ніж $125,4 млрд (поточний прогноз МВФ щодо показників ВВП на 2019 рік у доларах США, що є еквівалентом 3183 млрд грн за курсом поточного прогнозу), то виплат за паперами не буде.

У разі якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, то виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.

Водночас зазначені умови діятимуть лише після того, як ВВП України сягне $125,4 млрд, тоді як згідно з прогнозами МВФ ВВП України за підсумками 2015 року становитиме $84,3 млрд. Окрім цього, у 2021-2025 роках виплати за VRI будуть обмежені 1% ВВП.

"Методологія розподілу цінних паперів, прив'язаних до показників валового внутрішнього продукту, буде погоджена", - йдеться в розпорядженні.

Окрім цього, підлягають додатковому погодженню питання, пов'язані з визначенням ВВП.

Інвестиційні експерти, зі свого боку, попереджають, що ідея випуску VRI - "сира", механізми її практичної реалізації у світі ще не розроблені. Крім того, подібні інструменти мало поширені на ринку і тому не мають довіри серед інвесторів. Важливо і те, що достовірність українських статданих, на основі яких визначатимуть виплати за паперами, викликає запитання в інвестиційної спільноти.

Проте, за оцінками МВФ, очікувані платежі за VRI України становитимуть лише 0,3% ВВП у 2021-2025 роках і близько 0,6% ВВП у 2026-2040 роках.

РЕАКЦІЯ МВФ

Домовленість між Україною та кредиторами була позитивно сприйнята МВФ. У своєму коментарі директор-розпорядник фонду Крістін Лагард зазначила, що схвалені обома сторонами параметри дозволять Україні відновити стійкість її боргу, що разом зі здійснюваними владою реформами сприятиме якнайшвидшому досягненню цілей програми розширеного фінансування EFF для України.

"Повна реалізація угоди забезпечить зниження витрат України на обслуговування зовнішніх зобов'язань, зниження сумарних річних потреб країни у фінансуванні відповідно до програми, а також сприяє зниженню держборгу", - сказала вона, відзначивши при цьому важливість, щоб усі тримачі єврооблігацій України погодилися на умови угоди.

За даними Мінфіну, досягнута угода сприяє зменшенню комерційного боргу України, а також гарантованого державою і квазігарантованого боргу з приблизно $19,3 млрд до близько $15,5 млрд.

СПОРИ З РОСІЄЮ

Україна попросила Росію, яка досі відмовлялася від участі в переговорному процесі, погодитися на ті самі умови списання боргу, що й інші кредитори.

"Російська Федерація не приєдналася до комітету кредиторів. Тому уряд України офіційно заявляє, що Росія не отримає за жодних обставин кращих умов, ніж отримують інші кредитори", - заявив А.Яценюк на засіданні уряду України в четвер.

Пізніше в четвер уряд України в одному зі своїх розпоряджень включив до переліку боргових зобов'язань, що підлягають реструктуризації, викуплені Росією єврооблігації на $3 млрд із терміном погашення в грудні 2015 року. Таким чином, Київ підтвердив озвучену раніше позицію, що зобов'язання за "російськими" євробондами є комерційним боргом і входять у периметр реструктуризації.

Російський міністр фінансів Антон Силуанов, зі свого боку, вкотре заявив, що РФ не братиме участі в реструктуризації боргу України.

Мінфін РФ поки що не отримав офіційної пропозиції приєднатися до реструктуризації боргу України, повідомила "Інтерфаксу" прес-секретар міністра Світлана Нікітіна.

"У Мінфіні немає інформації про те, що Україна в якійсь формі офіційно звернулася до уряду РФ", - сказала вона.

У свою чергу міжнародним інвесторам небайдужа участь Росії в реструктуризації українських єврооблігацій. За інформацією аналітиків, деякі з них серйозно вивчають юридичні наслідки ситуації, якщо російські єврооблігації буде повністю погашено, а зобов'язання перед іншими інвесторами реструктуризовано.