Україна здатна буде обслуговувати свої зобов'язання за державними деривативами, що випускаються у рамках реструктуризації боргу, якщо реальне зростання ВВП країни перевищуватиме 4-6% на рік, проте у разі складної ситуації країна може піти ще на одну реструктуризацію боргу, заявила міністр фінансів Наталія Яресько.

"Якщо країна, вибачте, в якійсь складній ситуації, Боже збав, щоб агресія на сході, наприклад, погіршилася, Україна завжди має можливість, як будь-який боржник, знову провести реструктуризацію боргів. Ви бачите, що з Грецією було нещодавно", - сказала вона, представляючи у Верховній Раді пакет законопроектів із реструктуризації боргу в четвер.

Глава Мінфіну зазначила, що сама виступає за зростання економіки в подальші роки темпами понад 4%, попри те, що з 2026 року виплати за державними деривативами становитимуть 40% приросту ВВП понад 4%.

За її словами, навіть якщо щороку впродовж найближчих 20 років зростання ВВП становитиме 6% щорічно, що нереально через циклічність економіки, то до 2040 року ВВП країни перевищить $1 трлн, а виплати за деривативами становитимуть близько $50 млрд.

"Ця сума абсолютно можлива для такої країни, яка має $1 трлн ВВП, - це орієнтовно $50 млрд", - сказала Н.Яресько.

Вона також наголосила, що новий інструмент - державні деривативи - торгуватиметься окремо від боргів.

"Його (новий інструмент - ІФ) можна викупити і бізнесменами, і державою. Якщо у нас прекрасний стан, його можна викупити. Якщо український бізнес хоче брати участь, він може", - заявила глава Мінфіну.

Як повідомлялося, Україна 27 серпня заявила про досягнення домовленості про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму близько $19,3 млрд з комітетом кредиторів, що представляє тримачів цих українських зобов'язань приблизно на $9 млрд.

Передбачається, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу, а терміни погашення суми, що залишилася, будуть відсунуті на чотири роки - з 2015-2023 на 2019-2027. Для цього замість наявних 14 випусків єврооблігацій (11 суверенних і трьох гарантованих державою "Фінінпро") і кількох гарантованих державою кредитів ("Укравтодору", КБ "Південне" і "Укрмедснаба") із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних будуть випущені дев'ять приблизно рівних за обсягом нових випусків доларових єврооблігацій, що погашаються щорічно в 2019-2027 рр., із ставкою купона 7,75% річних. Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за наявними паперами будуть капіталізовані в нові єврооблігації.

Окрім цього, тримачі єврооблігацій пропорційно своїй частці в сумарному реструктуризовуваному боргу отримають 20-річні державні деривативи. Платежі за ними здійснюватимуться в грошовій формі в доларах США залежно від динаміки зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% - ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.

Вказані умови за держдеривативами діятимуть тільки після того, як номінальний ВВП України зросте в 1,5 раза і сягне $125,4 млрд (поточний прогноз МВФ за показниками ВВП на 2019 рік у доларах США, що є еквівалентом 3,183 трлн грн за курсом поточного прогнозу). Окрім цього, в 2021-2025 рр. виплати за VRI будуть обмежені 1% ВВП.

Розпорядження Кабміну про реструктуризацію передбачає, що "оголошення про обмін буде розпочато до 15 вересня, і у будь-якому разі - до 23 вересня", коли настає термін погашення єврооблігацій на $500 млн. Для цього необхідно, щоб Верховна Рада до цього терміну ухвалила пакет з трьох законопроектів, внесених урядом.