Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" називає рішення суду про сплату Південно-західною залізницею 612 млн грн за будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через м. Дніпро у Києві на користь компанії Dogus Insaatve Ticaret A. S. (Туреччина) передчасним і таким, що не відповідає дійсності.

"Дійсно, 17 вересня 2015 року Шевченківським районним судом Києва було розглянуто клопотання турецької компанії про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, за результатами якого надано дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати Швейцарії, проте зазначене рішення не вступило в законну силу і не є остаточним", - повідомила прес-служба "Укрзалізниці".

Вона також повідомила, що 18 вересня 2015 року Південно-західна залізниця подала апеляційну скаргу на зазначене рішення Шевченківського райсуду, яка вже прийнята до провадження Апеляційним судом Києва.

"Саме Апеляційний суд Києва оцінить правомірність висновків суду першої інстанції та надасть об'єктивну оцінку всім доказам, наявним у матеріалах справи", - констатує адміністрація.

На її думку, сумнівним є висновок суду першої інстанції про те, що будівництво зазначеного мосту Південно-західна залізниця здійснювала не для задоволення державних потреб.

"При цьому судом не врахував той факт, що новий міст через Дніпро значно полегшив сполучення між двома берегами Києва і спростив життя автомобілістам столиці, розвантаживши в години пік інші мости. Отже, є очевидним, що будівництво мостового переходу здійснювалося для задоволення державних потреб, а не потреб "Укрзалізниці", - йдеться в прес-релізі.

Ще більш сумнівною, на думку "Укрзалізниці", є те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати Швейцарії, який прийняв рішення про стягнення з Південно-західній залізниці на користь турецької компанії грошових коштів, не був повноважним судом для розгляду будь-яких спорів між цими суб'єктами, оскільки в договорі від 14 листопада 2004 року, що містить третейське застереження, імперативно зазначено, що арбітражною установою сторони визначили Міжнародний арбітражний суд Цюріха.

"За таких обставин, рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати Швейцарії в принципі не може бути допущено до виконання в Україні, оскільки Південно-західна залізниця ніколи не надавала згоду на розгляд спорів саме у цьому закладі. Слід зазначити, що представники залізниці під час своєї участі в арбітражному розгляді постійно заявляли про те, що Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати Швейцарії не є компетентним судом для розгляду спору в цьому випадку, і ця позиція української сторони викладена у рішенні міжнародного арбітражного суду", - наголошує "Укрзалізниця".

У зв'язку з цим, тим більш дивним вона вбачає рішення українського суду першої інстанції про те, що участь Південно-західної залізниці в арбітражному розгляді є доказом визнання компетенції Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати Швейцарії.

"Також не можна не відзначити те, що у провадженні Шевченківського райсуду Києва була аналогічна заява компанії Dogus Insaatve Ticaret A. S. про виконання цього рішення міжнародного суду, однак Шевченківський суд замість того, щоб залишити повторну заяву турецької компанії без розгляду, як того вимагає ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, чомусь вирішив все ж розглянути клопотання турецької сторони по суті. "Укрзалізниця" сподівається, що Апеляційний суд Києва надасть належну оцінку таким діям судді Шевченківського райсуду Києва, і гарантований конституцією України принцип верховенства права", - резюмує "Укрзалізниця".

Як повідомлялося, Міжнародний арбітражний суд Швейцарії у 2014 році розглядав справу про стягнення з компанії Dogus Insaat ve Ticaret A. S $30 млн за зустрічним позовом Південно-Західної залізниці, який був поданий у 2012 році.

До цього в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Верховний суд Швейцарії відхилив клопотання Південно-західної залізниці та залишив у силі рішення Міжнародного арбітражного суду від 6 вересня 2013 року у справі за позовом Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина).

Це рішення передбачало стягнення з ПЗЗ суми в розмірі близько $26 млн. Крім того, залізниці довелося, згідно з ним, додатково виплатити приблизно $2,5 млн витрат на оплату послуг юристів.

Зазначений спір виник у червні 2010 року у зв'язку з розпочатим у 2004 році будівництвом залізнично-автомобільного мосту через Дніпро в Києві.