Українці невдоволені змінами в країні, але вітають реформу правоохоронної системи - опитування
Громадяни України переважно оцінюють інтенсивність реалізації реформ у країні як низьку, середні оцінки перебігу реформ у більшості сфер за 10-бальною шкалою (від 1 до 10) найчастіше в діапазоні від 2 до 3 балів, про що свідчать дані вересневого опитування Центру Разумкова.
Так, оцінки вищі за 3 бали отримали лише діяльність, спрямована на популяризацію України у світі (4,2 балу), реформа правоохоронної системи (3,6 бала) і реформа системи національної безпеки і оборони (3,4 бала). Найбільш помітне зростання оцінки успішності реформ спостерігається щодо правоохоронної системи - середня оцінка успішності реформ у цьому напрямку порівняно з травнем 2015 року зросла з 2,5 до 3,6 бала.
Загалом українці майже не відчувають впливу реформ на їхнє особисте становище. Єдина сфера, де відсутність впливу виявляє менше половини (47,3%) опитаних, - це програма незалежності й реформа енергетики. При цьому 43,1% респондентів вказують на негативний вплив реформ у цій сфері на їхнє становище, лише 9,1% - на позитивний вплив.
Щодо більшості сфер негативний вплив помітний частіше, ніж позитивний. Виняток становлять лише реформа системи національної безпеки і оборони, де частка тих, хто вказує на позитивний вплив, і тих, хто фіксує негативний вплив, статистично не надто різняться (відповідно 20,7% і 19,8%), реформа правоохоронної системи (щодо неї респонденти частіше говорять про позитивний вплив - відповідно 24,4% і 14,2%) і популяризація України у світі (відповідно 27,0% і 11,7%).
Оцінюючи, наскільки добре нова влада України виконує різні завдання, найкраще респонденти оцінюють забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій - це єдине завдання, виконання якого оцінюється швидше добре, ніж погано (відповідно 44,1% і 27,5%). Реалізація інших завдань частіше оцінюється відносною або абсолютною більшістю респондентів погано. Найгірше оцінюється діяльність із боротьби з корупцією (78,9% вважають, що влада це завдання розв’язує погано ), скорочення інфляції (76,3%), стимулювання економічного зростання (74%).
Респондентам також ставили запитання, чи згодні вони терпіти певні матеріальні труднощі. 10,1% відповіли, що вони "готові терпіти скільки потрібно, якщо це справді приведе до успіху країни", 28,4% - що вони деякий "час готові потерпіти, але недовго (не більше року)", 26,7% - не готові, тому що не вірять в успішність реформ, а 29,5% - не готові через те, що їхнє матеріальне становище вже зараз є нестерпним. Ці показники майже не змінилися з травня 2015 року.
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова (за підтримки уряду Швеції) з 12 до 19 вересня. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей за вибіркою, що становить доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибкавибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
