Українські журналісти та медіаексперти розробляють для представників ЗМІ "Словник нейтральної термінології" для висвітлення конфлікту в Україні.

Під час круглого столу в четвер в Києві заступник міністра інформаційної політики України Тетяна Попова підтримала таку ініціативу, повідомивши, що наявність такого словника є бажаною з огляду на певний підхід до інформування про хід антитерористичної операції з боку журналістів приватних ЗМІ.

"Деякі ЗМІ під час гострих моментів у зоні АТО дозволяли собі оприлюднити неперевірену інформацію або щось перебільшувати. Наші приватні телеканали дозволяють собі таке. І це становить загрозу. Пропагандистські російські ЗМІ на це прямо можуть сказати - так само брешуть усі... Тому ми підтримуємо ідею розробки такого словника", - зазначила заступник міністра.

У свою чергу виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила, що на сьогодні довіра до мас-медіа з боку населення падає.

"Довіра до ЗМІ падає через роботу самих журналістів. Розмови про термінологію точаться давно. Наприклад, люди, які вимушені покинути свої домівки в Донецькій області, - їм не подобається термін "тимчасові переселенці", тому що, за їхніми даними, дві треті не планують повертатися. Вони хочуть, щоб їх називали "переселенці". Також є люди, які проти нейтральної термінології", - сказала О.Романюк.

Експерти, зокрема, пропонують застосовувати до ситуації на Донбасі терміни "військовий конфлікт", "збройне протистояння", "конфлікт на сході України", "зона АТО", "зона конфлікту", "військова агресія (Росії)", "гібридна війна".

Стосовно сторін конфлікту - "бойовики", "проросійські сепаратисти", "озброєні сепаратисти", "іноземні (проросійські) найманці", "так звані ДНР/ЛНР" або угруповання "ДНР/ЛНР", "так званий (самопроголошений) "народний губернатор", "ЗСУ, армія України, добровольчі батальйони, офіційний Київ".