Всеукраїнська громадська організація "Спілка археологів України" звертається до президента країни Петра Порошенка з проханням надати Музею історичних коштовностей України ("Золота Комора") (МЗС) статус "Національного" і посприяти оформленню установи як юридичної особи.

"Музей, в якому зберігається культурна спадщина всіх майбутніх поколінь України, який є домом для знаменитої пекторалі, який відвідують перші особи іноземних держав, не повинен бути зведений до рівня пересічного музейного відділу", - йдеться у відкритому листі на ім'я президента України, розповсюдженому Союзом археологів України" у середу.

У документі археологи висловлюють глибоке занепокоєння ситуацією, що склалася навколо музею, у зв'язку зі змінами у структурі Національного музею історії України (НМІУ), філією якого є "Золота Комора".

"Необачні дії нового генерального директора НМІУ Т. Сосновської призводять до повного нерозуміння значущості та сутності МЗС, наслідком чого, у свою чергу, є втрата його наукової репутації серед подібних установ світу", - наголошується в листі.

У "Союзі археологів України" звертають увагу, що раніше всі археологічні знахідки передавалися саме до спеціалізованого закладу - Музею історичних коштовностей, - який мав чіткий, налагоджений облік, продуману систему збереження та експонування, науковий колектив із відповідним рівнем кваліфікації, знань і відповідальності.

"Вони (знахідки – ІФ) ніколи не передавалися Державному історичному музею (нині НМІУ), тому що ця установа має більш різноманітну структуру, фахівців іншого напряму", - наголошується в документі.

Згідно з листом на ім'я глави Української держави, дирекція НМІУ "протягом понад півстоліття це прекрасно розуміла, завжди діла злагоджено зі своєю філією". Водночас, кажуть у "Союзі археологів України", нинішня "авральна і не мотивована перебудова" МЗС призводить до руйнування колективу професіоналів і порушення налагодженого роками робочого процесу.

"Це неминуче призведе до численних непорозумінь і створить загрозу для збереження унікальних колекцій", - переконані в організації археологів.

У "Союзі археологів України" зазначили, що Інститут археології НАН України, більшість працівників якого є членами організації, може порушити питання про повернення колекцій, які передавалися до МЗС, або про їх передання до більш спеціалізованих установ, наприклад, Національного банку України та його музею.

"Золота комора" відома науковій та музейній громадськості України, а також у широких міжнародних колах як фактично самостійний і повноцінний музей.

"Кілька поколінь археологів України доклали багато зусиль до створення і поповнення його колекцій. Сама ідея спеціалізованого музею, де б зберігалися історичні скарби, виникла в Інституті археології після розкопок скіфського кургану в Мелітополі в 1954 році. Золоті предмети цього кургану вдалося залишити в Україні, незважаючи на вимоги перевезти їх до Ермітажу (тоді Ленінград, нині Санкт-Петербург, РФ - ІФ)", - наголошують у "Союзі археологів України".

У громадській організації акцентували увагу, що створення української "Золотої комори", "стало справою честі багатьох вчених і музейників України 1950-60-х років, і з того часу Інститут археології передав до музею понад 30 тис. унікальних знахідок, отриманих його фахівцями. Серед таких експонатів – всесвітньо відомі шедеври зі скіфських курганів Товста і Гайманова Могили, Огуз, Бердянський курган, сарматське золото з Ногайчинського кургану і Соколової могили, найважливіші знахідки Середньовіччя з Чингульського кургану.