Автономізація клінік може стати каталізатором для розвитку в'їзного медичного туризму в Україні, проте для запуску цього процесу потрібна підтримка законодавців і готовність самих лікувальних закладів і медиків, вважають експерти, які заявили про створення "Клубу в'їзного медичного туризму в Україну - inUkraine".

"Україна - це конкурентоздатна країна у сфері медичного туризму, ми хочемо, щоб це стало довгостроковим проектом, а не разовою акцією", - сказала президент клубу inUkraine, директор компанії JK Consulting Group Юлія Хомич на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

"В'їзний медтуризм може бути стимулом для розвитку системи охорони здоров'я. Іноземні пацієнти - це той ресурс, який дасть нашим клінікам і санаторіям можливість не лише виживати, а й розвиватися та забезпечувати високий рівень обслуговування", - вважає віце-президент ГО "Асоціація лікарів медичного туризму" Інна Дащенко.

Вона також наголосила, що для розвитку в'їзного медтуризму потрібне проведення комплексної роботи із залученням іноземних фахівців, а також проведення для них інформаційних турів по українських закладах охорони здоров'я.

У свою чергу, на думку головного фізіотерапевта департаменту охорони здоров'я Києва Сергія Бучинського, Україна має чималі матеріальні та людські ресурси, а також вивчені природні ресурси для застосування в оздоровчій та реабілітаційній практиці.

"На сьогодні є програми, які можна розвивати, щоб в Україну потягнувся потік пацієнтів у сфері реабілітації", - сказав він.

Директор компанії "Страховий медіатор" Максим Чередниченко зазначив, що "в'їзний медтуризм може дати поштовх для розвитку системи охорони здоров'я в Україні".

"Ми маємо поліпшити базу, підвищити знання персоналу, ввести нові стандарти обслуговування і розробити нові для нас інструкції, правила і стратегії. Іноземні страхові компанії готові працювати в Україні в цьому напрямку, але їм треба дати прайс і вказати перелік послуг, які можуть надавати українські клініки, розповісти, куди приїхати, де розселитися. Є чимало прикладів, коли іноземні страховики працюють в Україні зі своїми пацієнтами. Йдеться про клініки, які хочуть щось робити, у яких є база і грамотний менеджмент, насамперед це приватні клініки", - пояснив він.

На думку С.Чередниченка, для розвитку медичного туризму актуальним може стати механізм державно-приватного партнерства (ДПП).

При цьому невирішеним питанням нині є "не мовна проблема, а те, що медики не можуть пояснити, якими бізнес-процесами вони керуються в лікуванні пацієнта".

У свою чергу, директор юридичної компанії "МедАдвокат" Олена Беденко зазначила, що для розвитку в'їзного медтуризму в Україні немає достатньої нормативної бази, що "гальмуватиме розвиток в'їзного медтуризму на базі державних і комунальних лікувальних закладів".

"Приватні медичні заклади ціноутворення своїх послуг вираховують самі, закладають усі свої витрати, але для державних лікувальних установ така форма ціноутворення залишається під знаком питання", - сказав вона.

"Постанова Кабміну, що передбачає надання платних послуг у рамках бюджетних медустанов, була частково скасована, оскільки ми маємо 49 статтю Конституції, що гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх. Тому прайс-лісти, які були розроблені, локальні нормативні акти, наприклад, розпорядження КМДА, які визначали чіткі прайси на медпослуги, були скасовані", - пояснила вона.