З корупцією в 2015 році стикалися 2/3 українців, її вважають головною проблемою країни

Громадяни України вважають проблему корупції в повсякденному житті однієї з головних для країни (94,4%), свідчать дані дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології спільно з "Lake Research Partners" і "Каракоюн Стретеджі".

Згідно з результатами, оприлюдненими на прес-конференції в середу в Києві, з проявами корупції в 2015 році з позиції учасника або спостерігача стикалися майже 2/3 респондентів, кожен п'ятий з яких – практично щомісяця.

Опитування показало, що 85,5% дорослого населення України оцінює загальний рівень корумпованості суспільства, як "вищий середнього". І лише 1,8% опитаних вважають корупцію мало поширеною або зовсім відсутньою.

Крім того, 40,7% опитаних вважають корумпованими всі основні сфери та інститути України. Зокрема, найбільш корумпованим українці назвали Державтоінспекцію і суди (66,0% респондентів), міліцію (без ДАІ), прокуратури і медичну систему, далі – сектор державного управління.

Українці називають вищі органи влади відповідальними за боротьбу з корупцією. Серед них: президент України (60,6%), Верховна Рада (41,7%) та Кабінет Міністрів (37,7%).

Водночас, реальні зусилля із боротьби з корупцією з боку цих органів влади зазначають лише 14% населення.

Згідно з опитуванням, найбільше прагнення боротьби з корупцією громадянам демонструють місцева влада (13,2%) і президент (12,3%). Серед органів влади найбільш помітною для громадян була антикорупційна діяльність громадського об'єднання "Люстраційний комітет" (чули про деякі заходи 32% опитаних) і президента (32%). Однак найбільш ефективними, за оцінками українців, є діяльність ЗМІ (27%) і громадських організацій (28%).

Опитування проводилося в липні-жовтні 2015 року шляхом випадкової багатоступінчастої вибірки з квотним відбором на останньому етапі.

Як повідомлялося, в середу Transparency International повідомила, що оцінка України в індексі сприйняття корупції CPI в 2015 році покращилась на 1 бал – до 27 з 100 можливих, що дозволило їй посісти 130-е місце із 168-ми, тоді як роком раніше – 142-е з 175-ти.

"Здійснити невелике зростання індексу Україні вдалося завдяки збільшенню суспільного засудження корупціонерів, створенню антикорупційних органів і появи руху викривачів корупції. А ось зволікання з реальним покаранням хабарників, а також збільшення корупційної складової у відносинах бізнесу і влади не дають Україні зробити рішучий крок вперед за показниками CPI", – наголошується в повідомленні.