Необхідно проведення додаткових експертиз для однозначного твердження, чи було протестувальників на Майдані вбито зі знайденої зброї роти "Беркут".

"Наразі якраз ми ідентифікували цю зброю, що вона має причетність до тих подій і відповідно, нині з урахуванням тих матеріалів справи, які є в Генпрокуратурі, буде проведено низку експертних досліджень за цими зразками... і я не виключаю, що будуть детальніші дані", – сказав керівник Головного слідчого управління СБУ Григорій Остафійчук на брифінгу в суботу в Києві, відповідаючи на запитання, чи можна зараз стверджувати, що саме з цієї зброї було розстріляно "майданівців".

У свою чергу керівник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк додав, що це буде складна експертиза.

"За кожним з бійців було закріплено зброю, це саме та зброя (знайдена), яку закріплено", - сказав він, додавши, що поки що не можна категорично говорити про те, що люди, за якими було закріплено зброю, її і використовували.

Керівник управління спецрозслідувань нагадав, що досі не знайдено три помпові рушниці "Форт", які зникли зі складу "Беркута".

Відповідаючи на запитання про те, як проходить розшук інших підозрюваних у злочинах, пов'язаних із Революцією гідності, С.Горбатюк зазначив, що є інформація про те, що велика частина з них перебуває на території РФ і Криму.

"На жаль, там ми їх затримати не можемо", - констатував він.

Щодо міжнародного розшуку в контексті того, що частина підозрюваних перебуває на території країн Європи, то він висловив жаль, що Інтерпол відмовляється оголосити в міжнародний розшук, "починаючи від простого бійця "Беркута" і закінчуючи Януковичем", повідомляючи при цьому, що "вбачають у цьому ознаки політичного переслідування".

"Ми в ті країни, щодо яких була інформація про місцезнаходження двох (колишніх "беркутівців" - ІФ), направили ці запити, чекаємо на відповідь і будемо сподіватися, що безпосередньо та країна (мова йде про Польщу - ІФ) піде нам назустріч", - зазначив С.Горбатюк, пояснивши, що двосторонні домовленості дають змогу просити у країни міжнародно-правової допомоги в такого роду питаннях.