Інфляційні очікування ділових кіл України в першому кварталі 2016 року знову покращилися, тоді як девальваційні надалі погіршувалися.

Такі оцінки зафіксовано за підсумками опитування Національним банком України (НБУ) керівників підприємств країни в лютому-березні 2016 року. Опитано 799 підприємств у 22 регіонах країни (без урахування анексованої території Криму, а також Донецької та Луганської областей).

"Український бізнес продовжує покращувати інфляційні очікування четвертий квартал поспіль. В середньому керівники підприємств очікують зростання споживчих цін на 22,2% протягом наступних 12 місяців. За результатами четвертого кварталу минулого року вони прогнозували споживчу інфляцію у розмірі 25,5%", - повідомляється на веб-сайті регулятора в п'ятницю ввечері.

Як зазначає Нацбанк, очікуване підвищення цін підприємства пов'язують з обмінним курсом гривні та зростанням витрат на виробництво. При цьому найменший вплив на підвищення цін мають динаміка цін на світових ринках і соціальні видатки бюджету.

Водночас через коливання обмінного курсу гривні в лютому 2016 року посилилися девальваційні очікування керівників підприємств.

Згідно з опитуванням, послаблення нацвалюти через 12 місяців спрогнозували 90% респондентів, тоді як у попередньому кварталі - 86,6% респондентів.

Крім того, підприємства погіршили ділові очікування після їх поступового поліпшення протягом 2015 року.

"У першому кварталі 2016 року індекс ділових очікувань (ІДО) становив 98,4%, що на 5,7 п. п. менше, ніж у попередньому кварталі. Розповсюдження песимізму спостерігалося в більшості галузей. Оптимістично налаштовані були лише сільськогосподарські та торговельні підприємства", - констатує центробанк.

За оцінкою НБУ, бізнес пригнічувала політична нестабільність, тимчасове посилення коливань курсу гривні у лютому, а також запровадження торговельних обмежень РФ.

Водночас опитування засвідчило, що підприємства, як і раніше, прогнозують зростання їхніх потреб у позикових коштах найближчим часом.

Серед тих, хто планує залучати банківські кредити для фінансування діяльності (35,6% опитаних), переважна більшість віддає перевагу кредитам у національній валюті (88,5% респондентів).