Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності вирішив внести на реєстрацію доопрацьований законопроект про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла, повідомила прес-служба голови комітету Сергія Рибалки.

Згідно з повідомленням, відповідне рішення затверджено на засіданні комітету 14 червня.

"Якщо рік тому НБУ, уряд та МВФ навіть чути не хотіли про можливість ухвалення будь-якого закону, то сьогодні у нас нарешті є шанс допомогти значній частині позичальників. Тому ми повинні ухвалити такий законопроект, який отримає підтримку в парламентській залі, буде гарантовано підписаний президентом і, найголовніше, реалізований на практиці", - наведено в повідомленні слова С.Рибалки.

Голова фінкомитету повідомив, що всі пропозиції законопроекту були погоджені з банківськими асоціаціями.

"Його реалізація дасть змогу допомогти набагато більшій кількості позичальників, які мають єдине житло. Більшість із них зможе скористатися списанням 50%. Пільгові категорії - інваліди, багатодітні сім'ї та воїни АТО, а також сім'ї загиблих - отримають списання або переважної частини залишку за кредитом, або в деяких випадках - повного списання", - пояснив голова комітету.

Згідно з повідомленням, у законопроекті пропонується врахувати при визначенні поняття соціального житла норми житлової площі на людину, закладені в Житловому кодексі (13,65 кв. м житлової площі на людину), що дасть можливість збільшення загальної площі квартир, які вважаються соціальними, навіть до 80-90 м, якщо там мешкає чотири-п’ять осіб.

Окрім того, пропонується за наявності у позичальника, окрім єдиного житла, часток у квартирах, будинках або в гуртожитках, отриманих у власність у процесі безоплатної приватизації, зробити виняток, що дозволить цим позичальникам підпадати під дію закону і провести реструктуризацію нарівні з іншими власниками єдиного житла.

Законопроект також пропонує передбачити принцип "ключі на стіл": на сьогодні багато позичальників навіть після передачі житла банку все одно залишаються винні йому, оскільки вартість цього житла не покриває розмірів заборгованості.

Крім того, пропонується передбачити, що реструктуризації у рамках законопроекту підлягають кредити, право вимоги за якими перейшло до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Законопроект також передбачає, що фіксація статусу позичальника відносить його до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки, і відбувається на дату реструктуризації, а не на 1 січня 2015 року.

При цьому пропонується зобов'язати кредитора за заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту на класичну.