09:11 24.06.2016

На розгляді в ЄСПЛ близько 500 заяв, поданих проти РФ після анексії Криму

5 хв читати
На розгляді в ЄСПЛ близько 500 заяв, поданих проти РФ після анексії Криму

На розгляді в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) близько 500 заяв, поданих проти РФ після анексії Криму, більшість з яких стосуються захисту прав фізичних осіб, найближчим часом можна очікувати великої кількості звернень від юридичних осіб.

Такий прогноз агентству "Інтерфакс-Україна" дала заступник голови комітету з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України (АПУ) Ірина Мороз.

"Попри недоліки судового процесу в ЄСПЛ, в найближчий період можна очікувати зростання кількості поданих заяв проти РФ, оскільки тисячі українських компаній, які втратили свої активи в Криму, нині на стадії пошуку або очікування ефективних механізмів отримання компенсації", - вважає юрист.

Коментуючи можливості міжнародних юридичних механізмів для отримання компенсації за втрачені в результаті анексії півострова активи, І.Мороз зазначила, що таких механізмів кілька. Зокрема, найчастіше розглядається варіант звернення до інвестиційного арбітражу в рамках застосування Угоди між урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про заохочення і взаємний захист інвестицій, т.зв. двосторонній інвестиційний договір (ДІД).

"Звернення до ЄСПЛ, як правило, зміщується на другий план і вважається недостатньо ефективним способом захисту через відсутність гарантованого механізму отримання компенсації і тривалість судової процедури. Однак застосування ДІД зумовлює труднощі в доведенні базових понять, які необхідні для підтвердження юрисдикції інвестиційного арбітражу та залучення механізмів захисту", - сказала вона.

Зокрема, за словами юриста, в разі застосування механізмів ДІД, "заявник стикається з проблемою доведення понять "інвестора", "інвестицій", "території"в розумінні ДІД".

"Попри те, що всі приватні і державні підприємства, які діяли в Криму до анексії, були створені відповідно до законодавства України і на території України, під час застосування положень ДІД інвестору фактично потрібно довести, що інвестиції він вносив на території РФ, і арбітражний суд повинен визнати анексувати Крим частиною РФ", - сказала І.Мороз.

Юрист наголосила, що "такий висновок, безумовно, суперечить позиції міжнародної спільноти про те, що Крим залишається частиною території України".

"Розгляд справи на основі ДІД переважно може бути успішним у разі, якщо інвестиційний трибунал відійде від формалістичного підходу в інтерпретації його положень, а натомість буде керуватися фактичними, винятковими обставинами справи, розуміючи необхідність надати інвестору компенсацію у зв'язку з незаконною анексією Криму органами РФ. Розуміючи складність практичного застосування ДІД, лише деякі компанії, серед яких "Ощадбанк" і "ПриватБанк", зважилися прокладати непростий і витратний шлях інвестиційного арбітражу. Значна кількість компаній, які постраждали після анексії Криму, утримуються від будь-яких судових дій, чекаючи першого рішення інвестиційного арбітражу за поданими позовами, яке може стати прецедентним", - сказала І.Мороз.

Коментуючи механізм подання позовів до ЄСПЛ проти РФ, юрист зазначила, що "поданню заяви до ЄСПЛ передує доволі тривала процедура проходження всіх доступних механізмів захисту в національних судах РФ".

"Оскільки РФ приєднала Крим до своєї території і поширює свою юрисдикцію на територію кримського півострова, РФ має нести відповідальність за дії органів Республіки Крим щодо націоналізації та конфіскації майна українських приватних і державних підприємств після окупації Криму", - сказала вона.

За словами І.Мороз, як правило, компаніям відкрита альтернатива подання до місцевого суду РФ позовів про компенсацію збитків, спричинених націоналізацією майна підприємств, або позову про визнання незаконними актів органів влади Республіки Крим щодо націоналізації українських підприємств.

За оцінкою юриста, пройти всі судові інстанції в РФ можливо протягом одного року, після чого заявнику відкривається можливість звернутися до ЄСПЛ про порушення права на мирне володіння майном і справедливий судовий розгляд, які гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основних свобод (Конвенція).

"За результатами розгляду справи ЄСПЛ може встановити порушення Конвенції та зобов'язати Суд РФ переглянути рішення і компенсувати збитки, завдані в результаті націоналізації майна українського підприємства. Також ЄСПЛ може зобов'язати РФ надати справедливу сатисфакцію заявнику, якщо жодна компенсація не була отримана за результатами розгляду справи в національних судах РФ. Однак, як правило, ЄСПЛ присуджує невеликі суми компенсації з огляду на те, що основна компенсація має бути отримана заявником у рамках національного судового процесу після перегляду рішень за результатами розгляду справи в ЄСПЛ", - сказав вона.

І.Мороз наголосила, що однозначною перевагою звернення до ЄСПЛ є безкоштовний судовий розгляд, таким чином, витрати обмежуються витратами на юридичний супровід справи.

Крім того, звернення до ЄСПЛ не обмежує права потерпілої компанії одночасно звернутися до інвестиційного арбітражу або ініціювати його на більш пізній стадії.

При цьому серед мінусів звернення до ЄСПЛ юрист називає доволі тривалу процедуру розгляду заяви, яка може становити до 10-12 років.

Крім того, "в разі неотримання достатньої компенсації в ЄСПЛ заявнику потрібно проходити процедуру перегляду судового рішення національними судами РФ, результат якої складно прогнозувати".

"Після отримання позитивного рішення ЄСПЛ заявнику слід покладатися тільки на його добровільне виконання органами РФ. Однак, беручи до уваги нещодавні законодавчі зміни в РФ, які дають право Конституційному Суду РФ самостійно визначати, чи виконувати рішення ЄСПЛ, ухвалені проти РФ, а також практику Конституційного суду РФ, який ухвалив, що Росія може не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо при цьому порушуються норми Конституції РФ, виконання ухваленого рішення ЄСПЛ проти РФ залишається під великим питанням", - наголосила І.Мороз.

Як повідомлялося, 27 травня ЄСПЛ узяв до розгляду скаргу ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія (ФСК) "Море" про порушення прав компанії в результаті націоналізації її майна на території Криму.

ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" спеціалізувалося на військовому і цивільному суднобудуванні, зокрема створення військових і цивільних катерів, суден на підводних крилах з легких сплавів, суден на повітряній подушці. Значну частину продукції становили військові кораблі і багатоцільові катери.

100% акцій ФСК "Море" належить Державі Україна. У 2004 р Кабінет Міністрів України включив ФСК "Море" до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, а в 2012 р. ВАТ "ФСК "Море" було включено до переліку підприємств, корпоративні права держави в яких передані Державному концерну "Укроборонпром".

У червні 2014 року т.зв. держрада Республіки Крим ухвалила рішення про націоналізацію відомого українського виробника малих десантних кораблів на повітряній подушці ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ФСК "Море"), що входить до держконцерну "Укроборонпром".

У власність РФ було передано рухоме і нерухоме майно ВАТ "ФСК "Море" в складі обігових і не обігових активів.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

У Києві патрульні затримали в ТЦ жінку, котра публічно нюхала наркотики

У грудні Андріївська церква стане доступна для відвідування після реставрації - Мінкультури

У ЗСУ за добу коронавірус виявили у 149 осіб - командування Медсил

Київ запустить дві станції моніторингу повітря до кінця року

ЗСУ в 2021 році планують узяти участь у 22 багатонаціональних навчаннях - Таран

Майже 60% українців підтримують введення локдауну на новорічні свята - соцопитування

Китайський космічний апарат зібрав першу партію місячного ґрунту для відправлення на Землю

Посол України Корнійчук: ми докладемо максимум зусиль для залучення ізраїльських інвестицій

Слідчого ДБР, поліцейського і позаштатного радника голови Полтавської ОДА судитимуть за спробу обманом заволодіти $80 тис.

Ейфелеву вежу відкриють для відвідування з 16 грудня

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА