Спікер Міністерства закордонних справ України Мар'яна Беца у зв'язку зі зверненням Сенату Польщі до польського Сейму про визнання Волинської трагедії геноцидом, закликала утриматися від політизації цього питання.

"Ця резолюція (постанову Сенату Польщі з пропозицією встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду - ІФ) з'явилася лише годину тому, і наша реакція зараз готується. Питання дійсно дражливе, важливей. Хочу наголосити, що ми завжди, на всіх рівнях наголошували на важливості уникнення політизації цього процесу. І це питання має розглядатися істориками", - сказала М. Беца на брифінгу в п'ятницю в Києві.

У свою чергу голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у коментарі телеканалу "112.Україна" зазначив, що зараз відбувається "політизація історичного питання", оскільки ще в 2003 році президент України Леонід Кучма та президент Польщі Олександр Кваснєвський дали старт політиці примирення.

"На жаль, зараз відбувається радикалізація, на жаль, зараз з боку польського політикуму відбувається спроба сформувати якусь однобічну провину в польсько-українському конфлікті і закріпити за українцями. Саме для того і потрібна концепція геноциду, яку до конкретної ситуації неможливо ніяким чином причепити, ні з історичної точки зору, ні з юридичної", - заявив В. В'ятрович.

Він зазначив, що ймовірність того, що нижня палата польського парламенту – Сейму – прийме таке рішення – дуже висока, враховуючи "що в попередні роки відбувається серйозне медійне розкручування цього питання" з метою отримання польськими правими партіями політичної вигоди.

"На жаль, зараз для багатьох поляків саме українці є основним ворогом у часи Другої світової війни, незважаючи на значні втрати, яких поляки зазнали від Радянського тоталітарного режиму... Я думаю, що це буде суттєвий крок назад у польсько-українських відносинах. Я переконаний, що такого роду резолюція матиме симетричну відповідь з боку українського парламенту", - сказав В. В'ятрович.

Як повідомлялося, Сенат Польщі прийняв постанову, згідно з якою закликав нижню палати польського парламенту встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща (1918-1939 року – ред.). Згідно з виданням, постанову підтримали 60 сенаторів, 23 – виступили проти. Один сенатор утримався.

У істориків багато питань викликають події, що відбувалися 11-12 липня 1943 р. - цей період називають кульмінацією трагедії, коли, за різними даними, підрозділами УПА були атаковані від 60 до 100 польських населених пунктів. Поляки заявляють про понад 60 тисяч жертв. Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення – кількість жертв з українкою боку оцінюється в 10-20 тисяч осіб.