Саміт НАТО затвердив заходи з посилення військової присутності на східному фланзі
Північноатлантичний альянс на дводенному саміті, що завершився в суботу, затвердив подальші заходи з посилення військової присутності на східному фланзі.
Країни НАТО домовилися нарощувати військові витрати, щоб протистояти новим загрозам зі сходу і півдня: військово-політичній активізації Росії і загрозі ісламського фундаменталізму тероризму.
Вжиті заходи є продовженням рішень попереднього саміту, який відбувся в 2014 році в Уельсі й визначив напрямки політики альянсу після подій у Криму та на Донбасі.
На нинішній зустрічі високопосадовців альянс вустами свого генерального секретаря Єнса Столтенберга заявив, що Росія не є стратегічним партнером НАТО і багаторічні спроби сформувати таке партнерство не увінчалися успіхом. НАТО провадить щодо Росії політику стримування і діалогу.
Для розвитку заходів із зміцнення східного флангу, ухвалених на виконання рішень саміту в Уельсі, на варшавській зустрічі зроблено нові кроки.
НАТО розмістить чотири посилених багатонаціональних батальйони біля своїх східних кордонів. Ядром батальйону в Латвії будуть військовослужбовці Канади. Німеччина забезпечить командування батальйоном у Литві, Велика Британія - в Естонії, США - в Польщі.
Ці батальйони в разі потреби зможуть отримувати підкріплення із сил реагування НАТО.
Дислокація батальйонів приблизно по тисячі солдатів розпочнеться в наступному році. На південно-східному фланзі створюється румуно-болгарська бригада.
НАТО отримує під своє командування створені США елементи європейської ПРО, зокрема елементи морського базування на американських кораблях в Іспанії, радар у Туреччині й систему перехоплення в Румунії.
Однією з головних тем саміту було збільшення військових витрат європейських країн НАТО і Канади до 2 відсотків від ВВП. Воно просувається повільно, але в майбутньому році керівництво НАТО очікує загального збільшення оборонних бюджетів у цих країнах на 3 відсотки, або на 8 млрд доларів.
Генеральний секретар Є.Столтенберг від імені НАТО заявив, що не хоче нової холодної війни й нової гонки озброєнь.
"Зміцнюючи наші засоби стримування та оборони, ми й далі прагнемо конструктивного діалогу з Росією", - сказав він.
"З посиленням військової активності в Європі й навколо неї ми зацікавлені в узгодженні дорожніх правил з Росією, - продовжував він, - нам потрібно зробити все, щоб уникнути непорозумінь та інцидентів".
В рамках саміту відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні за участю президента Петра Порошенка. НАТО підтвердила солідарність з Україною, підтримку її територіальної цілісності. Обидві сторони закликали до врегулювання ситуації на Донбасі на основі Мінських угод. Оголошено про комплексний пакет допомоги НАТО Україні в реформуванні та зміцненні її збройних сил, приведення їх у відповідність до натовських стандартів.
У НАТО підтвердили право України обирати форму забезпечення своєї оборони і "політику відкритих дверей Альянсу". Однак вступ України до НАТО не стоїть поки що на порядку денному.
Глави держав і урядів країн НАТО домовилися продовжувати в колишньому обсязі й колишній чисельності особового складу навчально-тренувальну місію в Афганістані протягом 2016 року, а пізніше ухвалити рішення на 2017 рік. Триватиме фінансування збройних сил Афганістану до 2020 року обсягом близько 5 млрд доларів на рік. У саміті взяли участь керівники Афганістану, а також країн-контрибуторів операції, що не входять до НАТО.
Афганська операція, як і підтримка України, вписуються в затверджену на цьому саміті доктрину "проектування стабільності".
У рамах саміту підписано Спільну декларацію ЄС-НАТО, яка передбачає зміцнення взаємодії між двома організаціями. Разом з генсеком НАТО Є.Столтенбергом її підписали голова Євроради Дональд Туск і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. У ній зазначено, що ЄС і НАТО поділяють однакові цінності та змушені протистояти одними тим самим загрозам. Взаємодію буде сконцентровано на збільшенні оборонних бюджетів, протистоянні кіберзагрозам і "гібридним війнам".
