Масові звільнення не скасовують обов'язку суддів подавати декларації - експерти

Масові звільнення не увільняють суддів від обов'язку подання декларацій та надання звітів про свої активи, судді, які звільняються, подають декларацію двічі, пояснили агентству "Інтерфакс-Україна" експерти-юристи.

"Значна частина суддів, які звільняються нині, йде через те, що не хоче або боїться показувати свої реальний майновий стан і чесну декларацію про доходи. На нашу думку, масові звільнення суддів пов'язані швидше з популярною в побуті думкою про те, що держава не "турбуватиме" тих, хто звільнився і не подав декларації", - сказав агентству "Інтерфакс-Україна" президент Асоціації правників України Денис Бугай.

При цьому він наголосив, що, згідно із законодавством, судді, які звільнилися після 1 вересня 2016 року, все одно зобов'язані заповнити електронні декларації за 2015 рік.

"Таким чином, теперішні звільнення суддів не врятують їх від обов'язку розкрити свої активи й активи, що належать членам сім'ї", - пояснив він.

У свою чергу заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Микола Патрюк не згоден з тим, що судді йдуть у відставку через небажання подавати декларацію про доходи.

"Така думка необґрунтована. Згідно із законом "Про запобігання корупції" судді, які припиняють свою діяльність з причини залишення посади, подають декларацію не пізніше за день припинення діяльності. Крім того, таку саму декларацію вони мають подати і наступного року після припинення роботи на посаді судді. Тобто вони не уникають подання декларації, а подають її двічі", - пояснив він.

За словами М.Патрюка, "в тому, що судді, які звільнені з посад, подали декларації, можна переконатися, зіставивши імена суддів, зазначені в постановах Верховної Ради України про звільнення суддів, з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

М.Патрюк наголосив, що неподання або несвоєчасне подання декларації, а також подання декларації з недостовірними (зокрема неповними) даними загрожує притягненням до адміністративної або кримінальної відповідальності.

При цьому згідно з Кримінальним кодексом, відповідальність за надання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації настає у разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму більше ніж 250 мінімальних заробітних плат - на 362,5 тис. грн.

Коментуючи ймовірність того, що судді масово звільняться, і в судах нікому буде працювати, М.Патрюк зазначив, що "такий ризик є".

"Цьому значною мірою сприяють активні та постійні дії невизначеного кола осіб з огульного осквернення усієї судової системи. До таких дій належать, наприклад, твердження про ухилення суддів від подання декларації", - вважає експерт.

Водночас Д.Бугай вважає, що на шляху реформування судової системи Україні доведеться погодитися на деякі тимчасові труднощі.

"Ми можемо і маємо перетерпіти це явище (звільнення суддів - ІФ) для того, щоб отримати професійний, незалежний склад суду та якісно реалізувати реформу. За прикладом багатьох країн світу така практика дала позитивну динаміку в цьому питанні", - сказав він.