КС розгляне конституційність "мовного закону Ківалова-Колесніченка" 17 листопада

Конституційний Суд України в четвер, 17 листопада, розпочне розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність Конституції України закону "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року №5029-VI.

Як повідомляється в проекті порядку денного на офіційному сайті суду, усне слухання з цього питання розпочнеться о 10:00.

Як повідомлялося, конституційне подання 57 народних депутатів про конституційність цього закону, що надійшло 10 липня 2014 року, було розглянуто колегією суддів КС, після чого 10 жовтня того самого року було відкрито провадження у справі про конституційність закону.

Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня 2012 року. 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова стала регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдовська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також є регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 року ВР проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики". За скасування закону тоді проголосували 232 народні депутати із 334, зареєстрованих у залі. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиск прав російськомовного населення.

Водночас тодішній в. о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не набув чинності.