Спікер Міністерства оборони України з питань АТО Андрій Лисенко називає черговою провокацією заяви Слідчого комітету РФ про нібито вчинення злочинів українськими військовими.

"Традиційні обвинувачення Слідчим комітетом РФ українських військових у нібито скоєнні злочинів є черговою провокацією, спрямованою на дискредитацію захисників нашої держави", – сказав А. Лисенко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

Він нагадав, що саме РФ у 2014 році почала військову агресію на сході України.

"Можу підказати Слідчому комітету РФ, де саме блукають і розміщені російські військові підрозділи на території України. Особливо звертаю увагу на нібито необізнаність російського верховного головнокомандувача, який стверджує, що російських військ в Україні немає. Тут є над чим реально попрацювати російським слідчим", - наголосив А. Лисенко.

Раніше в СК РФ заочно звинуватили двох командирів підрозділів Збройних сил України в причетності до обстрілу цивільного населення на Донбасі.

За словами в. о. керівника управління взаємодії зі ЗМІ СК РФ Світлани Петренко, слідчі встановили причетність командира 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади ЗСУ підполковника Василя Зубанича до нібито організації 15 червня 2016 року спільно з військовослужбовцями цієї бригади артилерійського обстрілу окупованих бойовиками населених пунктів Красногорівка та Старомихайлівка (сторомихайлівка) з важких видів озброєння, в результаті якого постраждали два мирних жителя.

Крім того, за її словами, встановлено нібито причетність командира 1 батальйону 14 окремої механізованої бригади ЗСУ підполковника Михайла Прокопіва до організації спільно з військовослужбовцями зазначеного військового підрозділу 24 і 28 березня 2016 року артилерійських обстрілів Петровського та Київського районів міста Донецька, в результаті яких постраждав мирний житель і зруйновано кілька домоволодінь.

С. Петренко повідомила, що зібрані докази надали можливість заочно пред'явити В. Зубаничу і М. Прокопіву звинувачення в організації застосування у збройному конфлікті засобів і методів, заборонених міжнародним договором РФ, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 356 КК РФ.