КС почав розгляд конституційності мовного закону "Ківалова-Колесніченка"
Конституційний суд України в четвер розпочав розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність Конституції України закону "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI.
Суддя-доповідач у справі - Ігор Сліденко.
Як повідомив народний депутат із фракції "Народний фронт" Леонід Ємець на своїй сторінці в Facebook, на засіданні Конституційного суду є кворум.
"Зараз розглядається питання про розгляд справи без представника президента України. Прийнято рішення розглядати. Представник "Свободи" Олег Бондарчук заявив від нашої сторони клопотання про відвід суддів, щодо яких є кримінальні справи за сприяння узурпації влади Януковичем (колишнім президентом України Віктором Януковичем - ІФ). КС відмовився зачитувати це клопотання", - повідомив Л. Ємець.
Водночас під стінами Конституційного суду близько 30 представників партії ВО "Свобода" та інших організацій вимагають, щоб суд скасував цей закон. "Згадаймо, як цей закон протягала банда "Партії регіонів" у парламенті і як відреагувало суспільство - масовими акціями протесту, мовним Майданом і лютим опором. Зараз ми маємо в підсумку домогтися, щоб цей закон був скасований", - сказав нардеп Андрій Іллєнко.
Як повідомлялося, надійшло 10 липня 2014 року конституційне подання 57 народних депутатів України щодо конституційності цього закону було розглянуто колегією суддів КС, після чого 10 жовтня того ж року було відкрито провадження у справі про конституційність закону.
Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня 2012 року. 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Угорська мова є регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдовська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також є регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Водночас, 24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики", За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутатів з 334, зареєстрованих у залі. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.
Натомість, на той час в. о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не набув чинності.
