Кабмін вжив заходів з дерегуляції ведення бізнесу
Кабінет Міністрів України ухвалив пакет постанов, необхідних для дерегуляції та підтримки ведення українського бізнесу.
Як передає кореспондент "Інтерфакс-Україна", таке рішення ухвалено на засіданні уряду в середу.
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, презентуючи нововведення, зазначив, що більшість нових кроків спрямовано на "розумну" регуляцію.
"Ми ліквідували багато сотень нормативних актів за минулі два дерегуляційні Кабміни, але це не означає, що замість них буде повний хаос і гуляйполе. Замість них ми пропонуємо для бізнесу і споживачів чіткі та зрозумілі правила гри, - сказав він.
Головним кроком М.Нефьодов назвав створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду.
"Зараз велика кількість перевіряючих органів має власні нормативні документи, за якими приходять, перевіряють, оголошують приписи, штрафи. Результат цього невідомий ні бізнесу, ні міністерствам, як регуляторам", - зазначив перший заступник голови МЕРТ.
Він додав, що вже скасовано велику кількість проміжних і надуманих перевірок.
"Наступний крок: ми робимо так, щоб база даних перевірок була відкритою, щоб кожен громадянин, журналіст, політик міг побачити, кого перевіряють, щоб не було підозр і сумнівів", - сказав М.Нефьодов.
Як повідомив заступник голови МЕРТ, водночас триває і врегулювання самих заходів держнагляду, тобто вони мають проводитися відповідно до методики.
"Ми плануємо, що за рахунок об'єднання перевірок і більшої прогнозованості їхня кількість знизиться на 15-30%. Практика об'єднання перевірок в одну позитивно себе зарекомендувала і буде переведена з пілотної на постійну основу", - повідомив М.Нефьодов.
Крім того, для всіх контролюючих органів пропонується методика розробки критеріїв ризику для планування перевірок.
"Ми впевнені, що контролюючі органи повинні приходити не тоді, коли у них є внутрішнє переконання про порушення, а на підставі чітких, зрозумілих критеріїв ризику. Кожен орган повинен затвердити ці критерії на протязі року. Ми зі свого боку пропонуємо загальну методику, яка дозволить зрозуміти, які бізнеси ставляться до високоризикових та інших", - констатував перший заступник голови МЕРТ.
Не менш важливим він вважає те, що після прийняття зазначених новацій вони повинні бути виконані, тому один з документів у пакеті стосується контролю над виконанням органами нагляду вимог законодавства.
"Мета контролюючих органів - не набити бюджет, а досягти того, щоб не було порушень", - наголосив М.Нефьодов.
Він також сказав про бажання МЕРТ ввести механізми, схожі з роботою бізнес-омбудсмена, щоб в перевірках могли брати участь представники Держрегуляторної служби, МЕРТ, громадських об'єднань.
"У відповідь на заяву структури, яку перевіряють, можна було би долучити фахівців з ДРС, або залучити громадськість до консультацій і роз'яснень. Публічність тут найкращий механізм", - зазначив М.Нефьодов.
Він повідомив і про наміри вводити електронне ліцензування господарської діяльності. Мета цього - єдині вимоги до документів, які подаються, єдина процедура з видачі ліцензій в електронному вигляді, інструмент взаємодії між державними реєстрами, щоб процес ліцензування був максимально комфортним для заявника.
Крім цього, як повідомив М.Нефьодов, МЕРТ розробило стратегію розвитку малого і середнього бізнесу, враховано понад половину з 63 зауважень, які офіційно були представлені, і зараз пропонується програма з двох блоків.
"Перший блок - мінімізація обмежень для бізнесу, другий блок - стимулювання розвитку. За цим блокам буде розроблено конкретний план дій з термінами та відповідальними за них", - додав перший заступник голови МЕРТ.
Він висловив сподівання, що до 2020 року Україна зможе виконати поставлені завдання: збільшення частки малого та середнього бізнесу у валовій додатковій вартості, обсягах експорту і, як наслідок, збільшення частки ринків.
