Глава Ради НБУ закликає НБУ до корекції моделі концентрації завдань грошово-кредитної політики суто на таргетуванні інфляції
Голова Ради Національного банку України (НБУ) Богдан Данилишин вважає за доцільне корекцію застосовуваної наразі моделі концентрації завдань грошово-кредитної політики суто на таргетуванні інфляції.
"... Коли в політиці НБУ ми віддаємо однозначний пріоритет інфляційному таргетуванню, при цьому впливаємо переважно на інфляцію попиту. Але хіба можна нехтувати факт, що інфляція витрат виробництва в умовах високовитратної економіки України в ідеалі також вимагає якогось регулювання? Адже високі витрати формуються на всіх стадіях виробництва в нашій країні. Чи може Нацбанк ефективно регулювати цей процес? Швидше, ні. І це є достатньою підставою для того, щоб задуматися про корекцію ним застосовуваної моделі постановки мети і завдань, що полягає в концентрації завдань грошово-кредитної політики суто на таргетуванні інфляції", - написав він у своїй статті у виданні "Новий час".
При цьому він зазначив, що проведена грошово-кредитна політика не повинна замикатися в межах виконання тактичних завдань, таких як забезпечення низьких темпів інфляції та досягнення стабільності національної валюти. "Нацбанк не повинен абстрагуватися від вирішення проблем стратегічного довгострокового характеру - сприяння економічному зростанню та підвищенню рівня зайнятості населення, а також структурна перебудова української економіки, спрямована на підвищення питомої ваги інноваційних галузей", - вважає Б.Данилишин.
На його думку, грошово-кредитна політика не може існувати у відриві від макрозавдань економічної політики країни і нині вкрай важливо не дотримання короткострокових кількісних показників, а створення передумов для сталого розвитку економіки України. При цьому Нацбанк, як незалежний орган, повинен мати право на проведення дискреційної грошово-кредитної політики, тобто допускати можливість оперативної і гнучкої реакції на тимчасові зміни економічної кон'юнктури.
"Жорстка кредитно-грошова політика, навіть якщо вона забезпечує реальний успіх в приборканні інфляції, стримує ділову активність, і зрештою не сприяє зростанню економіки. Роль кредитно-грошової політики в нашій країні не повинна зводитися до створення передумов для економічного зростання у вигляді тільки низьких і контрольованих Нацбанком темпів зростання цін, а також передбачуваного рівня процентних ставок. Це важливо, але цього недостатньо. Беручи до уваги сферу відповідальності й межі компетенцій НБУ, ми не повинні дистанціюватися від вирішення проблем відновлення стійкого та швидкого економічного зростання", - вважає Б.Данилишин.
За його оцінкою, аналіз успішного зарубіжного досвіду доводить: Україні необхідно запустити такий механізму розвитку, який, спираючись на внутрішні фінансові ресурси, важливою складовою яких є банківське кредитування, буде стимулювати точки економічного зростання.
При цьому він виділив п'ять груп таких точок економічного зростання. Перша - підтримка тих галузей економіки України, які тривалий час є ключовими і при цьому мають довгостроковий (сільське господарство) або середньостроковий (чорна металургія, хімічна промисловість) експортний потенціал. Друга - підприємства військово-промислового комплексу. Третя - підприємства інфраструктури та енергетики. Четверта - галузі економіки, здатні забезпечити імпортозаміщення. П'ята - ті поки що нечисленні українські підприємства, які вже можуть або потенційно здатні виробляти продукцію, відповідну рівнями п'ятого і шостого технологічного укладів.
Б.Данилишин вважає, що забезпечення підтримки цих точок економічного зростання за рахунок заходів грошово-кредитної політики дасть мультиплікативний ефект розвитку як для економіки загалом, так і для банківської системи України зокрема.
