ЮНЕСКО визнала техніку приготування піци культурною спадщиною

ЮНЕСКО зарахувала техніку приготування неаполітанської піци до об'єктів нематеріальної культурної спадщини людства, йдеться в повідомленні на сайті цієї організації. Мистецтво піцайоло, що передається з покоління до покоління в Південній Італії, перераховане серед визнаних комітетом з охорони нематеріальної культурної спадщини на сайті ЮНЕСКО. Засідання комітету проходить на південнокорейському острові Чеджу.

"Неаполітанське мистецтво піцайоло - кулінарна практика, яка складається з чотирьох різних фаз, пов'язаних з приготуванням тіста і його випічкою в дров'яній печі", - пояснили в організації.

"Перемога!" - написав на своїй сторінці в Twitter міністр сільського господарства Італії Мауріціо Мартіна.

L’arte del pizzaiuolo napoletano è patrimonio culturale dell’Umanità Unesco. Vittoria! Identità enogastronomica italiana sempre più tutelata nel mondo #pizzaUnesco pic.twitter.com/MgQ5izZWbf

— Maurizio Martina (@maumartina) 7 декабря 2017 г.

Неаполь домагався зарахування своєї традиції до культурної спадщини сім років. Петицію про розгляд італійської заявки підписали близько 2 млн осіб, повідомляє The Guardian. Асоціація неаполітанських піцайоло обіцяла в разі перемоги роздавати піцу прямо на вулицях.

Нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО включає звичаї, форми показу та вираження, знання і навички, що передаються громадами з покоління в покоління. До списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО входить близько 480 вмінь та навичок.

Серед них лаваш, танго, майстерність гри на тарі, албанський народний ізополіфонічний спів, соколине полювання, хід Святого Серця в Брюгге, середземноморська дієта і Новруз.

ЮНЕСКО повідомила, що, крім неаполітанської техніки приготування піци, яка нагадує скоріше цілий обряд і допомагає підтримувати традиції, визнала на грудневому засіданні ще 11 об'єктів культурної спадщини.

До спадщини зараховані казахська гра Асика (Альчик), португальська техніка виготовлення глиняних фігурок ештремож, німецька органна майстерність, грецька міська авторська пісня ребетіко, індійський фестиваль Кумбха Мела, індонезійська техніка виготовлення дерев'яних вітрильних човнів Пінісі, гра на ірландській волинці та гра на іранській Каманч, іранська гра на конях Човган, що стала прабатьком сучасного кінного поло, киргизька кінна гра Кок-бору, а також кулінарна традиція Малаві Нсіма.