Закон щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів передбачає додаткові засоби для їх примусового стягнення з боржників.

Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" юрист практики вирішення спорів юридичної фірми Integrites Микола Єрема, підписаний президентом України на початку 2018 року закон насамперед спрямований на впровадження нових механізмів, пов'язаних із примусовим виконанням рішень судів про стягнення аліментів.

"З'являються додаткові засоби примусового виконання рішень, які можуть бути застосовані до боржників із заборгованістю зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму платежів за шість місяців. Основне нововведення полягає в тому, що відтепер такі заходи державні виконавці застосовуватимуть без участі суду", - сказав він.

Юрист зазначив, що забезпеченням дієвості цих засобів має стати запровадження адміністративної відповідальності за несплату аліментів, а також за керування транспортним засобом особою, тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами.

Крім того, впроваджується такий новий вид адміністративних стягнень, як суспільно корисні роботи, які, на відміну від громадських робіт, є платними й дають змогу боржникові шляхом їх виконання поступово погашати наявну заборгованість.

"Отже, погашення заборгованості стане можливим і ефективним навіть у випадках, коли боржник є безробітним", - констатує юрист.

М.Єрема наголосив, що результатом упровадження таких змін має стати підвищення дієвості та оперативності виконання рішень судів про стягнення аліментів.

За його словами, негативна статистика виконання судових рішень про стягнення аліментів є однією з особливостей виконавчої системи України останніх років.

Водночас, як зазначив юрист, закон зумовив низку запитань. Зокрема, впроваджуючи нові види адміністративних правопорушень, законодавець не передбачив альтернативних санкцій, адже порушник може виявитися особою, до якої зазначені санкції не можуть бути застосовані, наприклад, особою з інвалідністю.

Крім того, законодавець залишив без уваги об'єктивну необхідність встановлення меж застосування впроваджуваних заходів впливу, "адже, наприклад, негуманно обмежувати в праві полювання особу, для якої полювання є основним джерелом існування".

Юрист вважає, що водночас із наданням державним виконавцям повноважень на обмеження прав боржників необхідно посилювати контроль за ними для запобігання зловживанням у цій сфері.

Водночас М.Єрема зазначив, що внесені новим законом про аліменти зміни до процесуальних кодексів, по суті, не змінюють засад цих кодексів.

Зокрема, закон про аліменти вносить зміни до Кримінального, Цивільного, Господарського процесуальних кодексів, проте ці зміни є технічними.

"За своїм змістом вони не належать до предмета закону (про аліменти - ІФ), а фактично є усуненням помилок, недоліків і протиріч, допущених у нещодавно прийнятих процесуальних кодексах. Причому в більшості випадків ці зміни незначні й полягають у заміні або вилученні з норм окремих слів або словосполучень, наприклад, заміна слова "заява" на слово "позов". За великим рахунком, такі технічні зміни до кодексів могли би бути внесені будь-яким іншим законом", - вважає М.Єрема.

Як повідомлялося, на початку січня 2018 року президент України підписав закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів (законопроект №7277), який набуде чинності на початку лютого.

Міністерство юстиції України має намір цього року створити реєстр боржників за аліментами.

Органи Державної виконавчої служби протягом 2017 року стягнули зі злісних неплатників аліментів понад 2,4 млрд грн заборгованості на користь 576 тис. дітей.