Державне космічне агентство України (ДКАУ) і Єврокомісія (ЄК) закріпили підписанням угоди плани щодо розвитку співробітництва в програмі глобальної європейської системи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) Copernicus.

Згідно з повідомленням представництва ЄС в Україні, відповідно до підписаної в рамках Європейської політики сусідства та Східного партнерства угоди, ДКАУ надаватиме європейській програмі Copernicus повний, вільний і відкритий доступ до даних космічного моніторингу зі своїх супутників ДЗЗ, а також до геофізичних і метеорологічних даних регіональних обсерваторій.

Документ також закріплює плани стосовно нарощування співпраці між ДКАУ, Європейським космічним агентством (ESA) і Європейською організацією з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT) у сфері збору та використання даних космічного моніторингу з європейських супутників Sentinel програми Copernicus.

Крім того, згідно з угодою, сторони сприятимуть співпраці в обробці даних космічного моніторингу для спільного їх використання у таких сферах, як довгострокове управління природними ресурсами, моніторинг морських і берегових зон, управління водними ресурсами, вплив кліматичних змін і адаптація до них, зменшення небезпеки стихійних лих, харчова безпека і розвиток сільських місцевостей, а також питання управління охороною здоров'я.

"Українські громадяни, науковці, дослідники та приватний сектор отримають повний, вільний і відкритий доступ до даних сім'ї супутників Copernicus Sentinel, які використовують високошвидкісне з'єднання між хабами даних", - наголошується в повідомленні.

Фінансування робіт за програмою кожна зі сторін здійснюватиме за принципом "необміну коштами". Координатором програми співпраці з українського боку стане Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) України, уточнюють у представництві ЄС.

Copernicus (колишня назва GMES) - глобальна європейська система моніторингу довкілля, що передбачає постачання європейським інститутам і держорганам геоінформаційних продуктів і послуг на основі даних супутників ДЗЗ для підвищення ефективності роботи щодо захисту цивільного населення, управління ризиками та захисту навколишнього середовища. Програми Sentinel ЕSA охоплюють п'ять сімейств супутників: Sentinel-1 призначений для отримання комплексних радіолокаційних даних із супутників ERS і Envisat, Sentinel-2 і Sentinel-3 забезпечують моніторинг суші й океану, Sentinel-4 і Sentinel-5 створені для метеорологічних і кліматичних досліджень, що базуються на вивченні складу атмосфери. Згідно з даними з відкритих європейських джерел, вартість програми Copernicus становить понад EUR7,5 млрд.

Як повідомлялося, в грудні 2005 року Україна та ЄС підписали угоду про співпрацю в проекті європейської глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) EGNOS/Galileо. Україна ратифікувала угоду в 2007 році, ЄС - восени 2013 року. Узгоджені раніше сторонами плани практичної реалізації угоди передбачають, зокрема, розміщення на території України трьох контрольно-коригувальних станцій RIMS (Ranging and Integrity Monitoring Stations) для прийому сигналів від європейської ГНСС.

Уряд України та ESA підписали угоду про співпрацю у сфері використання космічного простору в мирних цілях у 2008 році. На початку 2014 року дію угоди було продовжено до 2019 року. До складу ESA входять 17 європейських країн.

У 2017 році в рамках співпраці України з ESA за програмою Vega європейська ракета-носій середнього класу Vega з маршовим двигуном четвертого ступеня розробки та виробництва ДП "КБ "Південне" і ДП "Південмаш" (обидва - Дніпро, Україна) забезпечила запуск супутників Sentinel-2B і Venμs європейської системи ДЗЗ Copernicus. За даними розробника, новий рідинний двигун РД-843 базується на основі ступені розведення міжконтинентального балістичного ракетоносія (МБР) РС-20 (SS-18 "Сатана").

Укладений у 2017 році черговий контракт щодо промкооперації в програмі Vega передбачає постачання українською стороною європейцям іще 20 серійних двигунів до 2020 року.