Запуск автообміну інформацією між Єдиним реєстром судових рішень і базами Мін’юсту попередньо запланований на 15 листопада
Автоматичний обмін інформацією між Єдиним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, а також із державним реєстром майнових прав на нерухоме майно має розпочати роботу, за попередньою домовленістю, 15 листопада, повідомила заступник міністра юстиції Олена Сукманова.
"Ми працюємо з Державною судовою адміністрацією, за попередньою домовленістю, нам пообіцяли, що до 15 листопада зроблять автоматичний обмін із судовим реєстром", - сказала вона під час експертного обговорення "Як бізнесу захистити себе", організованого Європейською бізнес асоціацією.
Заступник міністра наголосила, що, виходячи зі статистики засідань антирейдерської комісії, підроблення рішень судів залишається одним із найбільш поширених зловживань. Проте запуск автоматичного обміну даними між зазначеними реєстрами зробить технічно неможливою реєстрацію майна за відсутності судового рішення.
"Тобто, як тільки реєстратор вводить номер судового провадження, автоматично з судового реєстру підтягується це рішення, і якщо воно не про те, він далі не зможе завершити реєстраційну дію", - пояснила заступник міністра юстиції.
При цьому О.Сукманова зазначила, що рейдерські захоплення із застосуванням змін у реєстрі становлять близько 5% випадків, які розглядають на антирейдерській комісії. "Найбільш поширена причина - старі борги, неповернені кредити. Найскладніша ситуація, коли обидві сторони заявляють про рейдерські захоплення. Коли починаєш розбиратися, там є або неповернений кредит, або старі борги в офіційній чи неофіційній площині", - пояснила вона.
За словами заступника міністра, запуск автоматичного обміну з Державним земельним кадастром на технічному рівні унеможливив роботу недобросовісних нотаріусів. "Відколи він запрацював, ми не отримали жодної скарги на подвійну реєстрацію прав оренди земельної ділянки", - прокоментувала О.Сукманова.
Водночас бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета вважає, що якщо говорити про превентивну боротьбу з рейдерськими захопленнями, то найбільш ефективною в цьому разі була б кримінальна відповідальність за спроби таких дій.
"Ми пропонуємо компаніям, які скеровують до нас скарги, навіть після вирішення проблеми звертатися до правоохоронних органів. Але позиція правоохоронців така: вашу проблему розв'язано - навіщо кримінальне провадження? Проте наступні дії важливі - щоб будь-які спроби рейдерства не залишилися безкарними. На жаль, наразі це не так", - пояснив він.
