Суди, створені в умовах окупації Криму Росією, не можуть забезпечити ефективного захисту учасників політично мотивованих процесів, а також здійснювати правосуддя з дотриманням норм міжнародного права, свідчать дані доповіді "Кримський процес: проблеми дотримання стандартів справедливого правосуддя в політично мотивованих справах".

"Ключовий висновок, якого дійшла наша група, і це підтверджено дослідженням, що суд, створений в умовах окупації на території Криму, не є ефективним захистом і не може забезпечити такий захист саме в політично мотивованих справах, які ми досліджували, а відповідно - і в інших схожих справах", - сказала юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова на презентації доповіді у п'ятницю в Києві.

Вона зазначила, що сам факт окупації створив атмосферу, яка не дозволила вершити правосуддя. "Сам факт створення судів на окупованій території на порушення міжнародного права ... створив систему, яка не дозволила відібрати незалежних суддів, здійснювати правосуддя з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права та українського законодавства", - пояснила юрист.

Д.Свиридова розповіла, що експерти аналізували дані, надані учасниками процесу, дані з відкритих джерел, а також дані моніторингу судових процесів.

У свою чергу президент Харківської обласної фундації "Громадська альтернатива" Марія Ясеновська пояснила, що експерти, зокрема, виявили порушення принципу презумпції невинуватості. "Ми відзначили, що було створено образ винних ... Дуже велику роль у створенні образу винних відіграли ЗМІ, цитуючи місцевих чиновників. У низці випадків є підстави припускати, що було порушено процедуру дорадчої кімнати", - зазначила вона.

"Так, у справі Мовенка, коли людина не утримувалася під вартою і сама приходила на засідання, несподівано в день оголошення вироку (два роки колонії суворого режиму - ІФ) у дворі суду чекав автомобіль для перевезення ув’язнених, і безпосередньо до того, як було оголошено вирок, до зали суду зайшли конвоїри", - розповіла М.Ясеновська.

Дослідження проводила міжнародна група експертів з України та Молдови, зокрема експерти Української Гельсінської спілки з прав людини, Ресурсного центру з прав людини CReDO (Кишинів, Молдова), Харківського обласного фонду "Громадська альтернатива", Освітнього дому прав людини в Чернігові. Було виконано аналіз 174 судових засідань, на яких безпосередньо здійснювалося пряме спостереження в період з початку 2016 року по вересень 2018 року.

Для дослідження було відібрано вісім політично мотивованих справ, а саме українського активіста Володимира Балуха, заступників голови меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, справу "26 лютого", журналіста Миколи Семени, обвинувачуваного російськими спецслужбами в підготовці диверсій Євгенія Панова, кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова і севастопольського активіста Ігоря Мовенка.