Держконцерн "Укроборонпром" може звернутися до Військової прокуратури з метою виявлення можливих корупційних та інших ризиків в умисному блокуванні військовою прийомкою Міністерства оборони поставок до бойових частин ЗСУ нових БТР-4, зібраних у рамках виконання держоборонзамовлення (ДОЗ) на потужностях держконцерну в комплектації країн-партнерів НАТО.

Згідно з повідомленням прес-служби держконцерну в середу, предметом вивчення органів Військової прокуратури можуть стати, зокрема, корупційні та інші ризики в роботі 85-го військового представництва МОУ на ХКБМ ім. Морозова, що входить до "Укроборонпрому", яке демонструє в умовах воєнного часу в країні "формальний і бюрократичний підхід до своїх обов'язків".

Так, акцентують у держконцерні, військова прийомка вимагає проведення випробувань за ГОСТом німецького двигуна Deutz, яким оснащується БТР-4, в умовах Арктики. "Йдеться про перевірку роботи його патрубків та інших гумовотехнічних виробів при екстремально низькій температурі у -45 С. І це враховуючи те, що найнижча температура в Україні за весь час проведення метеорологічних досліджень становила -42 С і була зафіксована у 30-х роках минулого сторіччя", - пояснюють в "Укроборонпромі".

"Норма в -45 С є умовою ГОСТ і встановлювалася з урахуванням можливості ведення бойових дій СРСР в умовах арктичного клімату. Сучасний німецький двигун Deutz витримав ці випробування, але на проведення такого тестування було витрачено кілька тижнів", - уточнює прес-служба.

Також, наголошується в повідомленні, військова прийомка вимагала проведення чергового відстрілу броні БТР-4 виробництва ЄС, незважаючи на те, що такі випробування проводилися на постійній основі з 2016 року десятки разів і щоразу були успішними. "Нещодавно було проведено черговий відстріл бронеплит - жодного пробиття броні не зафіксовано", - зазначають у держконцерні, акцентуючи: "Представники військової прийомки відмовилися визнавати ці випробування і демонстративно залишили полігон. Офіційна причина: через високу температуру (+35 С), швидкість польоту кулі була більша за встановлену й мала більше бронепробиття, ніж у чинних нині архаїчних нормах ГОСТу, якими керується військова прийомка. Тобто обстріл боєприпасом, який має більшу потужність, однак не пробиває броню, не визнається, тому що це не прописано в нормах 30-40 річної давнини".

Як зазначають в "Укроборонпромі", загалом новий БТР-4 пройшов уже понад півсотні різних випробувань, а військове представництво МОУ на ХКБМ "знаходить нові причини, щоб техніка не потрапила до бойових підрозділів української армії".

У зв'язку з цим в "Укроборонпромі" уточнюють, що БТР-4 на 40% складається з комплектуючих виробництва країн НАТО і ЄС, а сертифікати якості ЄС або будь-якої іншої країни військова прийомка не визнає. Формальне ставлення до справи дозволяє військовій прийомці МОУ витребувати перевірку на відповідність ГОСТу більше ніж 8 тис. комплектуючих, вузлів і агрегатів, що імпортуються в рамках оборонної промкооперації з ЄС і НАТО, і блокування поставок нової бронетехніки в армію може тривати роками, констатують у дежконцерні.

Як наголошують в "Укроборонпромі", такий виключно "формалізований і бюрократичний" підхід 85-го військового представництва МОУ до своїх обов'язків дає привід держконцерну звернутися до Військової прокуратури, "яка має встановити можливі корупційні чи інші ризики, пов'язані з діяльністю військової прийомки на оборонному заводі".

Днями прес-служба "Укроборонпрому" повідомила, що виготовлена ХКБМ ім. Морозова чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection, яка успішно пройшла повний цикл випробувань, включно з відстрілами, що довели високу якість броні та всієї машини, не допущено в експлуатацію в армії. Військова прийомка МОУ відмовилася приймати виготовлену продукцію до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність чинним в українському ОПК застарілим радянським стандартам ГОСТу. В "Укроборонпромі" наголошували, що "інцидент із БТР-4" ставить під загрозу практично всі сучасні розробки озброєнь і військової техніки (ОВТ) національного ОПК, зокрема і його приватний сегмент, оскільки нові українські ОВТ створюються на основі міжнародних стандартів ЄС і НАТО.

Як повідомлялося, 14 травня після трирічного процедурного блокування Верховна Рада розблокувала набуття чинності затверджених нардепами в липні 2015 року змін до Кримінального кодексу України, які передбачають кримінальну відповідальність за порушення техстандартів в ОПК. В "Укроборонпромі" попередили, що поточні протиріччя реформи системи стандартизації в ОПК становлять серйозні ризики зриву ДОЗ і планів ВТС, зокрема у сфері імпортозаміщення.

Забезпечення до 2020 року повної сумісності ЗСУ зі ЗС країн-членів НАТО закріплено в ухваленій у 2015 році новій Воєнній доктрині України. У квітні за підсумками міжвідомчої наради "Укроборонпром" повідомив про підготовку "дорожньої карти" з модернізації чинної галузевої системи стандартизації та її переведення на стандарти НАТО до 2022 року.

У січні міністр оборони Степан Полторак за підсумками інспекції виконання ДОЗ на провідних підприємствах бронетанкового кластера "Укроборонпрому" висловив упевненість у своєчасному виконанні ОПК "перехідних держконтрактів" за ДОЗ на 2018-2019 рр., а також ДОЗ на 2019 рік.