85-те представництво військової прийомки Міністерства оборони на ХКБМ ім. Морозова, що входить до держконцерну "Укроборонпром", продовжує блокувати виробництво нових БТР-4 для ЗСУ із закупленої в ЄС бронесталі стандарту НАТО, повідомляє у п'ятницю прес-служба держконцерну.

Як уточнюють у прес-службі, на думку чиновників Міноборони, оскільки в хімічному складі закупленої в ЄС для БТР-4 фінської бронесталі Miilux Protection 500 виявлено більше сірки та фосфору, ніж визначено стандартами ГОСТ часів СРСР, її неможливо використовувати для БТР-4.

У дежконцерні нагадують, що фінська Miilux Protection 500, яка використовується в 40 країнах і має сертифікати якості ЄС, а також стандарту НАТО STANAG, виявилася непридатною для БТР-4 тільки в 2019 році - у 2016 році на потужностях ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" (ЛКМЗ) індустріальної групи "УПЕК" з неї було виготовлено партію БТР-4, які успішно пройшли всі випробування і були поставлені раніше в армію.

"Укроборонпром" публікує офіційні протоколи випробувань і документи на європейську броню, а також уточнює: сьогодні з фінської бронесталі приватні українські зброярі виробляють бронемашини "Козак" та "Варта", що постачаються армії. "Цю саму фінську бронесталь застосовують для бронювання машин нового протикорабельного ракетного комплексу "Нептун", - акцентують у дежконцерні.

Як зазначає прес-служба, при тому, що "логічні" аргументи з боку представників військового держзамовника відсутні, і європейська броня активно й на постійній основі використовується в українських бронемашинах інших виробників, витрати й темпи виробництва оборонної продукції з європейської броні об'єктивно відповідають інтересам і ОПК, і держзамовника.

Як уточнює дежконцерн, євроброня постачається замовнику в загартованому вигляді, у будь-якій кількості та у всіх необхідних товщинах. Постачання забезпечується протягом 14-45 днів і не обкладається ПДВ. "Водночас виготовлення корпусу зі сталі українського виробництва марки "71" потребує 100-відсоткової передоплати та сплати ПДВ. Виплавляють її великими партіями в 240 тонн. З моменту замовлення до постачання минає кілька місяців. Потім "71" сталь необхідно загартувати, що може зробити тільки ЛКМЗ, і це триває кілька місяців", - пояснює прес-служба, уточнюючи: виробництво корпусу БТР-4 із бронесталі ЄС на ХКБМ або ДП "Завод ім. Малишева" коштує на 770-870 тис. грн дешевше (залежно від курсу валют). "А це означає, що армія може отримати більше бойових машин за менших витрат", - констатують в "Укроборонпромі".

Як зазначає прес-служба, хоча ЛКМЗ сьогодні активно працює над питанням розширення і здешевлення виробництва "71" бронесталі для БТР-4, а також освоює випуск загартованої сталі, пропонована металургами наразі мінімальна товщина бронелиста в 10 мм не відповідає вимогам БТР-4. Водночас, акцентують в "Укроборонпромі", оподаткування залишається відчутним чинником для вартості оборонної продукції та економіки ОПК в умовах воєнного часу.

БТР-4 розробки ХКБМ ім. Морозова - це одна з найновіших серійних бойових машин, яка успішно використовується українськими військовими на Донбасі з 2014 року. БТР-4 об‘єднав у собі потужний захист, німецький двигун, швидкострільну автоматичну 30-міліметрову гармату, високоточну ракетну зброю, цифрові системи управління, наведення, навігації та зв‘язку. Модифікації БТР-4, зокрема БТР-4Е і БТР-4МB1 з посиленим за стандартами НАТО захистом, раніше вже викликали підвищений інтерес партнерів України по ВТС на зовнішніх регіональних ринках озброєнь.

На початку червня прес-служба "Укроборонпрому" повідомила, що військова прийомка МОУ на ХКБМ ім. Морозова блокує постачання до ЗСУ нових БТР-4 у комплектації країн НАТО: БТР-4 на 40% складається з комплектуючих виробництва країн НАТО і ЄС, а їхніх сертифікатів якості військова прийомка не визнає. В "Укроборонпромі" наголошували, що "інцидент із БТР-4" ставить під загрозу практично всі сучасні розробки озброєнь і військової техніки (ОВТ) національного ОПК, зокрема його приватний сегмент, оскільки нові українські ОВТ створюються на основі міжнародних стандартів ЄС і НАТО. Також у дежконцерні не виключали можливості звернення до Військової прокуратури з метою виявлення можливих корупційних та інших ризиків в умисному блокуванні постачань армії нової бронетехніки.

Раніше 14 травня після трирічного процедурного блокування Верховна Рада розблокувала набуття чинності затверджених нардепами в липні 2015 року змін до Кримінального кодексу України, які обумовлюють кримінальну відповідальність за порушення техстандартів в ОПК. У дежконцерні "Укроборонпром" попередили, що поточні протиріччя реформи системи стандартизації в ОПК становлять серйозні ризики зриву ДОЗ і планів ВТС, зокрема у сфері імпортозаміщення.сз

6 червня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює перехід України на стандарти НАТО в оборонній сфері. Зокрема, закон передбачає внесення змін до закону України "Про стандартизацію" в частині не поширення сфери його дії на військові стандарти.