Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук заявила, що в разі рішення Конституційного Суду України про неконституційність указу щодо розпуску Верховної Ради, враховуючи вже витрачені кошти на виборчий процес, постане питання до парламенту та уряду щодо виділення нової суми грошей на проведення виборів.

В інтерв'ю "ВВС Україна" на запитання, якою буде ціна для ЦВК можливого рішення Конституційного Суду про неконституційність указу президента щодо розпуску Верховної Ради, Сліпачук відповіла: "Конституційний Суд - єдиний орган, який може вирішувати, був цей президентський указ конституційним чи ні. Для нас виникне питання: проаналізувати це рішення, подумати, що ми маємо зробити та як ми маємо поводитися. Тому що КС не може зупинити вибори своїм рішенням, він просто може визначити конституційність указу, нічого більше".

"Якщо вони оголошують, що указ не відповідає Конституції, то це означає, що немає такого указу, а значить - я не маю жодних законних підстав витрачати державні кошти. Дуже багато питань виникає. Я маю побачити рішення КС, щоб відповісти на це запитання", - додала голова ЦВК.

Сліпачук зазначила, що Центрвиборчком наразі опинився "в дуже складній ситуації", оскільки процес підготовки до виборів уже розпочався, і "він не може бути відкладений чи тимчасово зупинений".

За її словами, дуже складно сказати, скільки грошей втратить держава, якщо дострокові вибори не відбудуться в липні.

"У нас є процедури закупівель, які можуть зупинитися без грошей. Також у нас є процедури, за якими ми отримали деякі матеріали чи послуги. У день, коли Конституційний Суд представить рішення, ми маємо це все перевірити. А далі - питання до парламенту, адже ми, відповідно до рішення уряду, просто використали кошти, які були закладені для чергових виборів, що мали відбутися восени", - пояснила Сліпачук.

"Тому виникне питання до парламенту і уряду, чи готові вони виділити нову суму грошей, беручи до уваги вже витрачені кошти", - додала вона.

Голова ЦВК також не виключила проблеми з явкою на дострокових парламентських виборах, день голосування яких випадає на середину літа - 21 липня.

"Ми думаємо, це може бути проблемою. Адже йдеться не лише про сезон відпусток, коли людина може дуже просто змінити своє місце голосування, а ще й про період, коли деякі українці їдуть заробляти гроші за кордон. А в голосуванні за кордоном є окремі труднощі... Середина літа не є часом для легкого проведення виборів. Я вважаю, що будуть проблеми, пов'язані з планами людей на літо", - пояснила вона.

Раніше секретар ЦВК Наталія Бернацька заявила, що в Центрвиборчкомі сподіваються на швидке та чітке рішення Конституційного Суду України щодо конституційності указу президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів до парламенту. "В країні немає регулювання, що робити в такому разі (якщо указ президента про позачергові вибори Верховної Ради КС визнає таким, що не відповідає Конституції - ІФ) - що робити з грошовими заставами, що робити з фондами кандидатів, уже зареєстрованими кандидатами?.. Припинити виборчий процес неможливо - його можна просто скасувати по факту", - заявила вона в ефірі "5 каналу".

Як повідомлялося, 11 червня Конституційний Суд України перейшов до розгляду в закритому режимі слухання щодо конституційності указу президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради.

Президент Зеленський підписав указ "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення позачергових виборів", згідно з яким день голосування на позачергових виборах депутатів призначено на 21 липня.

Конституційне подання 62 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) цього указу президента надійшло до КС 24 травня.

Нардепи вважають, що указ не відповідає такому елементу верховенства права, як юридична визначеність, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав для дострокового припинення повноважень парламенту.

Автори клопотання зазначають, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 90 Конституції України президент не встановлює відсутності або наявності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, а лише видає указ у разі наявності юридичного факту - відсутності коаліції депутатських фракцій у парламенті протягом одного місяця від дня припинення її діяльності.

На думку народних депутатів, указ суперечить низці норм Конституції України.