Закон про мову набуває чинності з 16 липня
Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної, за винятком низки положень, набуває чинності з вівторка, 16 липня.
Верховна Рада ухвалила його в другому читанні та в цілому 25 квітня. Поправки до документа парламентарії розглядали на пленарних засіданнях майже два місяці - з 28 лютого.
Загалом народні депутати подали до законопроекту 2082 поправки, багато з яких парламентарії ставили на затвердження під час розгляду документа в сесійній залі.
Закон передбачає штрафи за порушення закону про забезпечення функціонування української мови, однак голова профільного комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький наголосив, що норми про адміністративну відповідальність почнуть діяти через три роки.
Він додав, що документ передбачає затвердження через півроку законодавства про мови національних меншин і корінних народів.
Щоб отримати українське громадянство, необхідно підтвердити "відповідний рівень" володіння українською мовою. Необхідний рівень встановлюватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.
Однак ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а також тих, чиє прийняття до громадянства становить для України державний інтерес.
Закон також визначає класифікацію рівнів володіння українською мовою, передбачено трирівневу шкалу та рівні сертифікатів, які підтверджують відповідний ступінь володіння мовою.
Українською мовою повинні володіти чиновники всіх рівнів, судді, правоохоронці, військовослужбовці-контрактники, співробітники сфери освіти, медичної сфери, посадові особи державних і комунальних підприємств, адвокати, нотаріуси.
Мовою освітнього процесу буде українська, але держава сприятиме вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської.
Держава також забезпечуватиме використання державної мови у сфері культури. Мовою телебачення і радіомовлення буде українська.
Збільшено квоти використання української мови на ТБ і радіо. Частка мовлення українською мовою має становити не менше ніж 90% загальної тривалості передач і фільмів, їх частин у кожному проміжку часу між 7:00 і 18:00 і між 18:00 і 22:00.
Для місцевих телерадіокомпаній мовлення іншими мовами має становити не більше ніж 20%.
Закон також передбачає зобов'язання для книговидавців випускати українською мовою не менше ніж 50% усіх виданих ними книжок протягом року.
Комп'ютерні програми з користувальницьким інтерфейсом, встановленим на товарах, які реалізуються в Україні, повинні будуть мати користувальницький інтерфейс українською мовою, який міститиме не менше інформації, ніж іноземні версії такого інтерфейсу.
Сфера обслуговування, відповідно до закону, працюватиме українською мовою. Однак на прохання клієнта його персональне обслуговування можливе іншою мовою. Аналогічна ситуація і зі сферою здоров'я.
Закон також визначає порядок формування та функціонування Національної комісії зі стандартів державної мови.
Цим законом парламент продовжив до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську мову.
Згідно з текстом документа, особи, котрі належать до нацменшин України, мови яких є офіційними в Європейському Союзі, й почали отримувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до 1 вересня 2023 року продовжать отримувати таку освіту згідно з правилами, які існували до набуття чинності закону про освіту.
Водночас законодавець гарантував право представникам нацменшин і корінних народів у початкових класах і дитсадках комунальної власності вивчати відповідну мову поряд із державною.
Захистом державної мови займатиметься відповідний уповноважений, якого призначатиме і звільнятиме Кабінет Міністрів України.
14 травня закон підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій, а 15 травня - президент країни Петро Порошенко.