Парламент IX скликання має серед пріоритетних завдань розглянути законопроекти у сфері трудового права, кримінального процесу, а також низку законопроектів, які впливатимуть на закони про концесію та приватизацію, вважають юристи, опитані агентством "Інтерфакс-Україна".

Керуючий партнер юридичної фірми Integrites Олексій Фелів наголосив, що законопроект про концесії, який пройшов перше читання в парламенті минулого скликання, був "великим кроком уперед насамперед для великих інфраструктурних об'єктів".

"Уже нині в концесіях зацікавлені понад 20 компаній. Що треба зробити, щоб залучити більше? Ухвалити ефективний законодавчий акт, який демонструє міжнародну ділову активність, залучення іноземної влади в сектор економіки на зрозумілих умовах державно-приватного партнерства (ДПП)", - сказав він.

На думку Феліва, необхідно запропонувати інвесторам прозорі правила гри та створити сприятливі умови для інвестицій і надати гарантії їхньої окупності.

Старший юрист юрфірми Evris Дмитро Гронь зазначив, що найбільш актуальними та неодноразово обговорюваними депутатами попереднього скликання є саме законопроекти про концесію, про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, а також законопроект про ринок землі.

Гронь нагадав, що законопроект про концесію було ухвалено в першому читанні ще в 2018 році, він потребує подальшого розгляду вже новим парламентом.

"Головною перевагою законопроекту над наявним порядком є те, що ініціатором підготовки пропозицій щодо концесії можуть бути не лише органи виконавчої влади або державні підприємства, а й інвестори (і резиденти, і нерезиденти). Отже, інвестори зможуть самі пропонувати вкладення коштів в об'єкти, які їх цікавлять", - сказав він.

При цьому, на думку Гроня, "цікавою для залучення інвестицій є можливість трансформації договору оренди в концесійний договір, з конкретно передбаченими для цього умовами".

Коментуючи значення змін у законодавстві щодо переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, юрист зазначив, що з ухваленням нового закону "Про приватизацію" обсяги продажу об'єктів приватизації не показали очікуваних показників.

"Зокрема, це зумовлено тим, що в чинній редакції закону "Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації" є значна кількість цікавих для інвесторів об'єктів, які цікавіші інвесторам, ніж інші. Законопроект, зареєстрований у парламенті, пропонує скоротити до мінімуму перелік дійсно важливих для держави об'єктів і таким чином підвищити інтерес до приватизаційних процесів в Україні", - сказав Гронь.

Він також вважає, що, виходячи з міжнародних зобов'язань України і прогнозованого позитивного економічного ефекту від залучення інвестицій, скасування мораторію на відчуження сільгоспземель є одним із найбільш актуальних питань для нового парламенту.

На думку Гроня, "в результаті відкриття ринку землі фермери отримають право передачі земельних ділянок у заставу для одержання кредитування, а також можливість продажу ділянок за значно вигіднішою ціною".

Крім того, за скасування мораторію виступають власники великих агрохолдингів, для яких необхідність постійного укладення багатьох договорів оренди, їх моніторингу і переукладення призводить до неможливості прогнозування бізнесу, загрози рейдерства та збільшення витрат компаній.

Водночас, на думку юриста, відкриття ринку землі має здійснюватися поетапно, із вжиттям превентивних заходів для недопущення продажу земель нижче за їхню справедливу вартість, неконтрольованого перерозподілу ринку землі і правової невизначеності.

"Саме ці три закони мають стати основою для подальшої гармонізації законодавства", - наголосив Гронь.

У свою чергу юристи юридичної фірми "Правовий альянс" називають дуже актуальним питання регулювання трудових правовідносин і ухвалення нового Трудового кодексу.

"Останній проект був внесений на розгляд ВР у 2014 році, але далі за перше читання справа не пішла. Попередній склад законодавців не приділяв особливої уваги оновленню трудовогозаконодавства", - нагадали юристи.

Водночас, за оцінкою експертів "Правового альянсу", "роботодавцям не варто покладати особливих сподівань на наявний проекту Трудового кодексу, який фактично не вирішує більшості нагальних проблем.

Він, зокрема, не дає чіткого розмежування трудових і цивільних відносин, не усуває проблеми першочергової орієнтованості на працівника, через що ущемляються права роботодавців (відсутність балансу інтересів). Також відкритим залишається питання про зловживання правами з боку профспілок, які можуть блокувати ухвалення роботодавцем важливих рішень.

"Нормативну базу трудового законодавства необхідно оновлювати, але оптимально зробити це завдяки розробці проекту Трудового кодексу з нуля, а не переставляти і змінювати формулювання старих положень. Відповідних дій у цьому напрямі ми очікуємо від нового складу законодавчого органу", - вважають у юрфірмі.

Крім того, на думку юристів "Правового альянсу", парламентарі мають ухвалити низку нормативно-правових актів у сфері кримінального процесу, зокрема законопроект "Маски-шоу стоп 3", який передусім має захистити ІТ-галузь від неправомірних втручань із боку правоохоронних органів, а також виправити низку недоліків ухвалених раніше законів.

"З приходом до влади іншого кола осіб перспектива ухвалення згаданого законопроекту здається досить примарною. Такий прогноз пов'язаний із позицією представників нової влади, які вважають, що становище органів досудового розслідування нині є невигідним порівняно зі становищем сторони захисту. У зв'язку з цим досить імовірним є внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, спрямованих не на користь сторони захисту", - вважають в юркомпанії.

"При цьому нова влада не бере до уваги, що більшість кримінальних проваджень "розвалюється" саме через неналежну роботу органів досудового розслідування та некомпетентність їхніх працівників, а не через реалізацію адвокатами своїх прав", - наголосили в "Правовому альянсі".