Верховна Рада визначила випадки, коли не передаються на розгляд Великої палати Верховного Суду справи, у яких учасники оскаржують судові рішення на підставі порушення правил предметної або суб'єктної юрисдикції.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", відповідний законопроект (№1026) про внесення змін до деяких законодавчих актів у другому читанні та в цілому підтримав 271 народний депутат на пленарному засіданні парламенту в середу.

Згідно із законом, справа підлягає передачі на розгляд Великої палати, коли учасник справи оскаржує судове рішення на підставі порушення правил предметної або суб'єктної юрисдикції, за винятком випадку, коли учасник брав участь у розгляді справи в судах першої або апеляційної інстанції та не заявляв про порушення правил предметної або суб'єктної юрисдикції.

Другий виняток - якщо учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної або суб'єктної юрисдикції наявністю судових рiшень Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду у справі з аналогічною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.

Ще один виняток - якщо Велика палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної або суб'єктної юрисдикції спору в подібних правовідносинах.

"Тобто ми вирішуємо питання розвантаження Великої палати Верховного Суду, тому що зараз так відбувається, що деякі сторони використовують цю можливість, щоб затягнути розгляд справи", - сказав заступник голови комітету з питань правової політики Андрій Костін ("Слуга народу").

"Ми врегульовуємо питання повернення справ після апеляційного та касаційного розгляду і встановлюємо уніфіковані правила для трьох кодексів - Господарського процесуального, Цивільного процесуального та Кодексу адміністративного судочинства. Встановлюємо єдиний термін - 15 днів після завершення розгляду справи", - повідомив він.