Головна військова прокуратура України додатково допитає всіх посадових осіб, які приймали військово-політичні рішення, пов'язані з подіями в Іловайську (Донецька обл.) у кінці серпня 2014р, коли частини ЗС РФ, що вторглися на Донбас і підтримувані Росією бойовики розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, які виходили з оточеного міста "зеленим коридором," - заявив головний військовий прокурор Віктор Чумак.

"Вона (справа щодо подій в Іловайську - ІФ) не закрита і не завершена. Ця справа перебуває в провадженні", - сказав Чумак в ефірі радіо НВ у вівторок ввечері.

Він також зазначив, що розслідування цієї справи "було загальмовано через політичні мотиви, тому що люди займали певні політичні посади і не завжди з’являлися на допити".

За словами головного військового прокурора, ця справа була однією з перших, щодо розслідування якої він провів велику нараду після вступу на посаду.

"Ми визначили напрями, зокрема, щодо проведення додаткових допитів посадових осіб, які і приймали рішення в Іловайську", - підкреслив Чумак.

Відповідаючи на уточнююче запитання, про кого саме йдеться, тодішнього міністра оборони України або президента країни, він сказав: "Це все посадові особи, які причетні до прийняття військово-політичних рішень".

Як повідомлялося, в кінці серпня 2014 року під Іловайськом бойовики і підрозділи Збройних сил Російської Федерації, що вторглися на Донбас, оточили українські добровольчі батальйони, підрозділи МВС і ЗСУ, а після розстріляли бійців, які виходили з оточення, що призвело до загибелі, поранень і полону значної кількості українських воїнів.

Зокрема, 29 серпня 2014 року поблизу Іловайська російські війська розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, які після досягнення представниками армій двох країн відповідної домовленості виходили з оточеного міста так званим "зеленим коридором".

Під час вказаних подій, за інформацією Генеральної прокуратури України, загинули 366 українських вояків, 429 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 потрапили в полон, ще близько восьми десятків вважаються зниклими безвісти. Крім того, Збройні сили України зазнали втрат в озброєнні і військовій техніці на суму майже 300 млн грн.

Згідно з інформацією Генштабу Збройних сил України, в боях за Іловайськ в серпні 2014р загинули 220 військовослужбовців ЗСУ, ще 40 пропали безвісти, 13 бійців станом на 22 серпня 2019 р все ще перебували в полоні у бойовиків. При цьому втрати ЗСУ безпосередньо під час виходу "зеленим коридором" 29 серпня склали 129 загиблих, 18 поранених, 22 зниклих безвісти і 10 утримуваних у заручниках (станом на 29 серпня 2014р).

Такі цифри не враховують загиблих бійців з добровольчих підрозділів і безпосередньо військовослужбовців МВС України, які воювали в Іловайську разом з українською армією.

Разом з тим, Віктор Муженко, який займав на той час посаду начальника Генштабу ЗСУ повідомляв, що добровольчі батальйони втратили в цих боях близько 200 бійців.

Влітку 2019 року газета The Guardian повідомила про доповідь британської дослідницької групи Forensic Architecture щодо участі Росії в боях під Іловайськом в Україні в 2014 році. За словами дослідників, вони зібрали і каталогізували численні знімки із супутників, що зображують російські збройні конвої на території України, а також фотографії танка Т-72Б3. Дослідники зазначають, що на той час вони були на озброєнні тільки у російській армії.

19 серпня The Guardian повідомила, що зібрані Forensic Architecture дані про участь російських військових у боях під Іловайськом планується використовувати при розгляді позову в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). "Докази будуть використані в рамках позову, який належить розглянути в ЄСПЛ. Ці дані знаходяться на онлайн-платформі у відкритому доступі", - повідомила газета.

Видання пояснює, що позивачами виступають українці, які взяли участь у бойових діях як добровольці. Вони потрапили в полон. Позивачі заявили, що в полоні піддавалися тортурам. Крім того, за їхніми словами, бойовики примушували їх до праці. Позивачі також мають намір у себе на батьківщині подати до суду проти військового командування, яке вони вважають відповідальним за недбале планування операцій під Іловайськом.