Юристи, опитані агентством "Інтерфакс-Україна", не очікують, що рішення про дворазове скорочення кількості суддів Верховного суду, передбачене змінами до деяких законів про діяльність органів суддівського самоврядування, може набути позитивного ефекту, зокрема, для бізнесу.

"Такі зміни завдадуть непоправної шкоди діяльності Верховного суду, як касаційної інстанції, оскільки фактично паралізують його роботу. З огляду на факт наявності величезної кількості незаконних рішень, що приймаються в перших двох судових інстанціях, виправляти їх фактично стане нікому", - вважає партнер юридичної фірми "Астерс" Тамара Луканіна.

За її оцінкою, рішення про скорочення кількості суддів Верховного суду призведе до того, що "можливість захисту порушених прав та інтересів в судовому порядку на території України стане ще більш проблематичною".

"Це, безумовно, спричинить значне збільшення звернень до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і вагоме збільшення санкцій, що підлягають сплаті Україною", - сказала Луканіна.

З нею погоджується і старший юрист Baker McKenzie Ксенія Погружальська: "Не торкаючись доцільності внесення змін у кількісний склад Верховного суду, але оцінюючи перспективи таких змін, можна з упевненістю сказати, що в результаті скорочення кількості суддів станеться затримка в розгляді справ касаційним судом".

Погружальська назвала "мало обнадійливою ситуацію з кількістю "старих" успадкованих Верховним судом проваджень, і кількістю нових справ, що надходять до нього, включно з дефектними касаційними скаргами, що подаються виключно для затягування розгляду".

"Вимушений перерозподіл справ між суддями негативним чином вплине на швидкість і якість здійснення правосуддя. Проблема недотримання розумних термінів розгляду справ все ще надзвичайно болюча. Бізнес, тим більше іноземний, очікує ефективних кроків для її вирішення. Поки важко уявити, яким чином відповідні зміни сприятимуть такому рішенню", - сказала вона.

Юрист також звернула увагу, що у суддів Верховного суду немає чіткого розуміння того, хто з них буде продовжувати роботу і яким чином буде вирішуватися це питання.

"Довічне призначення і гарантії збереження статусу судді, незалежно від політичних чи соціальних змін, і є тими стовпами, на яких тримається незалежність суддів", - сказала Погружальська.

Зі свого боку керуючий партнер адвокатської компанії "Борисенко і партнери" Владислав Борисенко однозначно назвав скорочення кількості суддів Верховного суду помилкою.

"Така мотивація як "запит з боку суспільства" тут не дуже доречна. Паралелі зі скороченням кількості народних депутатів у цьому випадку проводити не можна, тому що принцип і організація роботи Верховної Ради і Верховного суду кардинально відрізняються. Останній розглядає більшість справ не всім своїм складом, а в кількості трьох суддів, і скорочення штату призведе до збільшення завантаженості колегій і, як прямий наслідок, термінів розгляду справ", - сказав він.

За словами юриста, "Верховний суд і зараз перевантажений, і розглядає справи в середньому близько року".

При цьому він зазначив, що після скорочення штату суддів Верховного суду реально підвищити ефективність буде можливо тільки шляхом зменшення кількості справ за допомогою так званих "процесуальних фільтрів", тобто збільшення судового збору, який і без того був значно збільшений в 2017 році, а також обмеження кількості справ, рішення щодо яких оскаржуються в касаційному порядку.

Зі свого боку адвокат адвокатської фірми Pragnum Дмитро Ярошенко назвав ухвалене рішення "поспішним і таким, що може спричинити за собою безліч проблем як для бізнесу, так і для суспільства в цілому". Зокрема, за його словами, через нещодавнє скасування Верховного суду України та вищих спеціалізованих судів, а також передачею всіх не розглянутих справ Касаційним судам відповідної спеціалізації термін розгляду скарги в Касаційному господарському суді вже становить два-три місяці, а в Касаційному адміністративному суді термін розгляду скарги може досягати і двох-трьох років.

"Після проведення згаданої реформи навантаження суддів касаційної інстанції зросло як мінімум удвічі. Також зменшення кількості суддів до розгляду успадкованих справ може привести до ще більшого збільшення терміну розгляду касаційних скарг", - сказав Ярошенко.

Крім того, юрист нагадав, що Верховний суд створювався як суд права і процесом істотно обмежена кількість підстав для звернення до нього. Водночас на практиці Верховний суд приймає до розгляду скарги, які не завжди мають формальні підстави для їх прийняття.

Ярошенко пов'язує цю обставину з тим, що через величезну навантаження на суддів "сьогоднішня якість правосуддя в судах першої та другої інстанцій, "м'яко кажучи, залишає бажати кращого".

"Проводити реформу судової системи однозначно потрібно, але починати її необхідно не з зменшення кількості суддів, а з підвищення якості правосуддя і законодавства", - підкреслив юрист.

Партнер юридичної компанії "Правовий Альянс" Олексій Бежевець назвав своє ставлення до скорочення кількості суддів Верховного суду "вкрай негативним".

Цю позицію він аргументував, зокрема, відсутністю аргументів для такого скорочення, неминучою необхідністю вибору тих суддів, які залишаться, і тих, хто "скоротиться", а також тим, що скорочення кількості суддів Верховного суду "однозначно послаблює вищий судовий орган, відповідно це послаблює і державу".

"Верховний суд все ще розгрібає велику масу "старих" справ, також щодня надходять сотні нових справ. Удвічі скоротивши кількість суддів, держава точно не сприятиме ні якості правосуддя, ні швидкості розгляду справ, ні забезпеченню незалежності суддів. А в процесі вибору тих, хто залишиться, створюється потенційна можливість впливу на суддів, скорочення "неслухняних", вербування "слухняних". Це дуже негативний фактор для незалежності суддів", - пояснив він.

Керуючий партнер юрфірми JN Legal Ян Левітас назвав скорочення кількості суддів Верховного суду "абсолютно негативним сценарієм для бізнесу і нашої судової системи".

Юрист також прогнозує збільшення терміну і потенційне зниження якості розгляду справ. Левітас наголосив, що наразі у провадженні суду перебуває близько 77 тис. нерозглянутих справ, і кожного дня додаються ще близько 360.

"Ми всі розуміємо, що при такому обсязі навантажень зменшеному штату Верховного суду буде вкрай складно якісно і вчасно проводити розгляд відповідних звернень", - сказав він.

Юрист також нагадав, що дана реформа порушує зобов'язання України, взяті перед міжнародними партнерами, а стурбованість законом вже висловили Американська торгова палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація, Союз українських підприємців, глава посольства ЄС в Україні, посли Канади, Британії та Німеччини.

"Міжнародні партнери України просили дочекатися висновків Венеціанської комісії, але цього не сталося. Фактичне зниження доступу до правосуддя, а також зниження якості розгляду справ безпосередньо впливають на інвестиційний клімат України. Це може відбитися на позиціях України в рейтингу Doing Business та інших рейтингах, які оцінюють інвестиційну привабливість і зручність ведення бізнесу", - сказав він.

Левітас наголосив, що "зниження кількості суддів і якості правосуддя показують непослідовність української влади щодо розвитку і функціонування судової гілки влади".

"Важливим і досить тривожним моментом є факт зниження суддівської незалежності як наслідок деградації представництва в органах суддівського самоврядування", - сказав Левітас.

Як повідомлялося, 16 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №1008, який передбачає, зокрема, скорочення складу Верховного суду з 200 до 100 суддів. Норма про скорочення кількісного складу Верховного суду внесена в закон про судоустрій і статус суддів.

Законопроект також вносить зміни в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Зокрема, уточнюється, що ВККС є колегіальним органом. Крім того, законопроект передбачає зміни до законів про очищення влади, про Вищу раду правосуддя (ВСП).

Зі свого боку Верховний суд звернувся до президента країни Володимира Зеленського з проханням накласти вето на прийнятий парламентом в цілому закон (№1008). У зверненні підкреслюється, що "закон формує потенційні загрози незалежності всіх суддів, а його прийняття призведе до реального посягання на їх незалежність і буде мати негативний вплив на дію верховенства права як невід'ємну складову правової держави".