Доцільність та можливі шляхи розвитку українських енциклопедичних ресурсів обговорили науковці та експерти в Києві

На науковій конференції в середу в Києві вчені-енциклопедисти представили доповіді щодо проблем, з якими вони стикаються при створенні енциклопедичних матеріалів в Україні.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", обговорення торкнулося створення енциклопедичних матеріалів у різних галузях науки - історії, культурі, гірничій справі і інших, а також її доцільності з огляду на бурхливий розвиток технологій.

З цього приводу кандидат історичних наук Олександр Маєвський зазначив: "Китай і Японія вже інтегрують свої енциклопедичні видання в новий формат віртуальної або доповненої реальності".

Експерти зійшлися на тому, що енциклопедії потрібні, щоб створювати повну картину для сприйняття, а не пояснювати речі фрагментарно. При цьому дискусійним залишається питання того, в якому вигляді це робити.

"В українських підручниках і більш серйозних виданнях відсутня культура "палаців", є тільки традиційна культура, культура "хат". Повинні бути два компоненти, а у нас один відсутній", - зазначив у цьому контексті вчений у галузі гірничої справи Володимир Білецький.

У свою чергу історик Станіслав Кульчицький висловив переконання, що важливою частиною розвитку української енциклопедистики є відокремлення від Росії в понятійному плані.

"Енциклопедистика може бути нашою відповіддю в інформаційній війні Росії", - підкреслила в свою чергу модератор заходу Алла Арістова.

Наукова конференція покликана поліпшити роботу електронної версії "Великої української енциклопедії" - порталу, який представляє наукову картину світу.

Також у дискусії взяли участь перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, доктор педагогічних наук Ганна Онкович, член-кореспондент НАН України Степан Віднянський, доктор історичних наук Олександр Лисенко, старший науковий співробітник Андрій Блануца, доктор технічних наук Геннадій Гайко, історик Валерій Солдатенко і доктор історичних наук Наталія Городня.