Під час лобіювання визнання голодомору геноцидом потрібно ставити на перший план історичні факти, а не ідеологічні конструкти - голова УІНП
Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович називає визнання голодомору геноцидом українського народу в світі одним зі своїх пріоритетів на посаді, але при цьому зазначає, що українське суспільство насамперед має саме дійти до внутрішнього консенсусу, зокрема в питанні кількості жертв голодомору.
"Є всесвітньо відома робота Енн Епплбом на тему голодомору... Виявляється, що у нас з нею половина українських експертів не згодна. Зокрема, за кількістю жертв... Як же в цьому розібратися тим країнам, для яких це взагалі невідома тема? Якщо одні кажуть, що стільки загинуло, інші - стільки: виникає "конкуренція жертв", тобто ми не можемо дійти згоди в українському суспільстві, однак вимагаємо визнання на міжнародній арені. Тому спочатку потрібно чітко підвести риску у внутрішньоукраїнській професійній дискусії щодо питання голодомору", - сказав Дробович в інтерв'ю телеканалу "Прямий", оприлюдненому в понеділок.
При цьому він зазначив, що "не йдеться про те, це геноцид чи ні - це вже визнано законодавством. Питання лише в більш-менш точній кількості жертв цього злочину".
"Під час лобіювання визнання голодомору потрібно ставити на перший план історичні факти, а не ідеологічні конструкти. Не має бути якоїсь "конкуренції жертв" або політичної кон'юнктури - лише сухі факти", - наголосив голова УІНП.
На запитання, які можливості того, що Ізраїль визнає голодомор геноцидом, Дробович зазначив, що "це була б велика перемога", і назвав однією з причин, чому це досі не зроблено - "це те, що нам потрібно більше наукових зусиль, зокрема світового рівня публікацій, які обґрунтовують і пояснюють, чому події 1932-33 років - це саме геноцид".
Також він зазначив, що існує проблема з резолюцією 260 (III) Генеральної Асамблеї ООН, в якій враховано поправку СРСР про виключення з поняття "геноцид" переслідування за класовою ознакою. "Звісно, СРСР продавлював таку поправку, тому що майже всі репресії були за класовим принципом. Тепер це стає перешкодою для деяких країн у визнанні голодомору геноцидом українського народу. Я хочу спільно з МЗС ініціювати відповідні зміни до резолюції і повернути її у вихідне повного варіанту", - сказав директор УІНП.
Щодо національної пам'яті національних меншин, зокрема кримських татар, греків, болгар, угорців, він зазначив, що Україна "має знайти точки синергії, особливо, коли українці, татари, болгари, греки, угорці співпрацювали, в яких сферах життя і в яких історичних події ставали разом і давали відсіч ворогу або творили щось разом".
"Одна з перших ініціатив... щодо питання виселення і примусової депортації народів із Криму. Тому що у нас є рішення Верховної Ради щодо кримських татар. Але разом із ними було виселено також вірменів, греків і болгар. Ці всі народи виселено за таким самим рішенням, відповідно, проти них теж вчинено геноцид. Тому що цю депортацію було проведено на основі дуже конкретних мотивів, вона призвела до величезних людських жертв. Це злочин, який сучасна українська держава може допомогти викрити, я вважаю. І ми вестимемо консультації з цими громадами і потім із Верховною Радою про визнання. Також у полі уваги будуть герої, які протистояли цій депортації, люди, які зберігали пам'ять цих народів - про них треба говорити більше, дізнаватися і сприяти популяризації", - сказав Дробович.
