Печерський районний суд Києва закрив кримінальне провадження за обвинуваченням екс-нардепів фракції "Партія регіонів" Олександра Єфремова, Сергія Гордієнка й Олександра Стояна в організації ухвалення диктаторських законів 16 січня 2014 року.

Відповідну постанову суду від 8 листопада було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суддя Віта Бортницька при прийнятті рішення послалася на закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України" від 13 травня 2014 року, який частково декриміналізував злочини, в яких обвинувачувалися Єфремов, Гордієнко та Стоян.

Як повідомлялося, 21 листопада 2015 року Генеральна прокуратура України завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ухвалення "диктаторських законів" на початку 2014 року стосовно Єфремова, Стояна, Гордієнка. Екс-нардепів підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 статті 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 статті 366 (службове підроблення) КК України".

30 листопада 2015 року Печерський районний суд м. Києва повернув прокуратурі обвинувальний акт стосовно Єфремова, Стояна та Гордієнка у справі про голосування за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року. Відповідне рішення ухвалила колегія з трьох суддів, мотивувавши тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Назву "диктаторських законів" отримав пакет документів, які Верховна Рада ухвалила 16 січня 2014 року без обговорення. Більшість законопроектів приймалися без офіційного голосування, шляхом підняття рук. Тексти деяких законів стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.

У фракції "Партії регіонів" зазначили, що опозиція перешкоджала нормальному голосуванню, зокрема, депутати опозиційних фракцій забирали картки для голосування у колег із парламенту. Опозиція заявила, що закони ухвалено з порушеннями регламенту Верховної Ради, а їх суть охарактеризувала як "державний переворот".

Серед прийнятих парламентом законів - так званий закон Олійника-Колесніченка, який, зокрема, визначає порядок реєстрації та функціонування громадських організацій - "іноземних агентів"; передбачено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування і захоплення будівель та ін.

Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію учасників протесту на майдані Незалежності, західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.