Суд залишив у силі заставу в 7 млн грн Бернацькій

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила в силі запобіжний захід колишній заступниці міністра юстиції України Наталії Бернацькій у вигляді застави в 7 млн грн, повідомляє прес-центр судової влади України.

"Сьогодні, 21 лютого 2020 року, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула скарги захисників підозрюваної, колишньої першої заступниці міністра юстиції України, на рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 4 лютого 2020 року, яким підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7 млн грн", - йдеться в повідомленні.

Так, за результатами судового розгляду, колегія суддів постановила відмовити в задоволенні апеляційних скарг захисту і залишити в силі рішення слідчого судді ВАКС.

Як повідомлялося, 4 лютого Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Бернацькій вигляді застави в сумі 7 млн грн.

7 лютого колишня заступниця міністра юстиції України Наталія Бернацька внесла визначену Вищим антикорупційним судом (ВАКС) заставу в розмірі 7 млн грн.

22 січня детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомили про підозру в заволодінні та легалізації понад 54 млн 179 тис. грн державних коштів колишньому урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), колишньому першому заступнику міністра юстиції, бенефіціару приватної компанії та трьом особам, наближеним до екс-нардепа.

"У вересні 2013 року представник товариства "Золотий Мандарин Ойл", підконтрольного колишньому народному депутату України та за його безпосередньою вказівкою підготував і направив до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) заяву про стягнення з державного бюджету України 54 млн 179 тис. грн як невиплаченої заборгованості з боку ПАТ "Київенерго" перед підприємством щодо зберігання мазуту, яке нібито з 2009 року органи виконавчої служби не виконували", - повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Слідство встановило, що, незважаючи на рішення суду на свою користь, "Золотий Мандарин Ойл" не звертався до виконавчої служби щодо його реалізації, однак про цей факт ЄСПЛ не повідомив. "Крім того, було приховано і факт відступлення права вимоги до ПАТ "Київенерго" на користь іншої приватної компанії, також афілійованої з колишнім народним депутатом - організатором схеми, що сталося за півроку до звернення до ЄСПЛ", - додають у САП.

За версією слідства, для супроводу справи в ЄСПЛ екс-нардеп домовився з керівництвом Міністерства юстиції України, за сприяння якого урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ підготував декларацію про дружнє врегулювання спору, на підставі якої зобов'язався виплатити на користь підконтрольного нардепу "Золотий Мандарин Ойл" 54 млн 179 тис. грн із держбюджету України за зобов'язаннями, які виникли між двома приватними особами. На підставі чого в лютому 2016 року Мін’юст перерахував зазначену суму коштів.