Карантинний режим, упроваджений для протидії поширенню коронавірусної інфекції, позначається на роботі судів, які намагаються переносити засідання на післякарантинний період, система електронного суду не демонструє належного реагування, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

За словами партнера юридичної компанії "Правовий альянс" Іллі Костіна, в період карантину судові засідання проводяться переважно у кримінальних справах, де є обмеження за термінами, наприклад, продовження терміну досудового розслідування, розгляд клопотань про обрання запобіжного заходу тощо.

"За судовими справами, які слухають господарські суди та в порядку цивільного судочинства суди загальної юрисдикції, колеги повідомляють, що вже понад 10 днів не були присутні на жодному засіданні. Суди знімають справи з розгляду, телефонуючи сторонам для надання згоди про перехід на спрощене позовне провадження. Якщо сторони згодні, направляється клопотання, і суддя розглядає справу письмово, без виклику сторін. Якщо такої можливості немає, суди переносять розгляд справ на кінець квітня або пізніше", - сказав він.

Костін також звернув увагу на незадовільну роботу системи електронного суду, яка вирішила б багато питань, "але, на жаль, повноцінно працювати в цій системі неможливо".

"Розуміючи це, суди дозволяють направляти процесуальні документи на просту електронну пошту, що дуже зручно, але не зовсім відповідає чинному законодавству", - сказав він.

Також, за спостереженням Костіна, якщо офлайн-засідання все-таки проводяться, то всі мають використовувати медичні маски й рукавички. Також у залах здійснюється кварцування приміщень, переважно у Верховному суді й ВАКС.

"Був випадок, коли на засіданні мені потрібен був помічник, щоб тримати велике фото з місця події. Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду спочатку відмовив у доступі вільного слухача, але після наполегливих прохань і посилань на процесуальні закони дав дозвіл", - сказав він.

Костін звернув увагу, що якщо у Верховному Суді учасниками процесу є здебільшого адвокати, які мають певний соціальний статус і особисту свідомість, то "в судах загальної юрисдикції можна зустріти дуже "яскравих" представників іншого прошарку суспільства".

"Усі ми пам'ятаємо судові процеси з великою кількістю осіб, які підтримували підозрюваних під час обрання запобіжного заходу, наприклад у "справі Шеремета" проти кардіохірурга Кузьменко, військовослужбовців Антоненка і т.д. Тепер цього не буде. Але саме на цей період припадає час продовження строків тримання під вартою цих осіб. Цікаво, що Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради у своєму висновку також звернуло увагу на цю обставину. На думку управління, запропонована редакція не дозволяє встановити підстави, на яких суддя може дійти висновку про наявність загрози життю і здоров'ю конкретної особи. Тому зазначена норма може бути використана для штучного створення перешкод для участі конкретних осіб у судовому засіданні", - сказав він.

У свою чергу старший юрист юридичної фірми "Астерс" Сергій Дусановський зазначає, що учасники процесу почали звертатися з клопотаннями про відкладення засідань, які, у свою чергу, підтримує суд. Така ситуація справді призвела до масового перенесення засідань.

"Дотримуючись рекомендацій, суди також самостійно обмежили власне навантаження - засідання знімаються з розгляду з повідомленням про дату наступного засідання відповідними ухвалами. Однак, з огляду на те, що карантин уже було продовжено до 24 квітня, і ця дата може не бути остаточною, наразі немає чіткого розуміння, чи відбудуться такі перенесені засідання", - сказав він.

Юрист наголосив, що ті судові засідання, в яких йому вдалося взяти участь уже після оголошення карантину на національному рівні, відбувалися у звичайному форматі відкритого судового засідання, проте з дотриманням співробітниками суду необхідних захисних заходів (використання захисних масок, одноразових рукавичок тощо).

Він також зазначив, що механізм практичної реалізації можливості проведення судових засідань онлайн залишається відкритим.

Зі свого боку юрист юридичної фірми "Астерс" Роман Герасименко зазначив, що суди продовжують ухвалювати рішення у справах, у яких не потрібна особиста присутність учасників, а багато суддів пропонують учасникам дати свою згоду на розгляд справи за відсутності представників.

"У будь-якому разі проблемною точкою є ознайомлення сторін із матеріалами судових справ. На практиці виходом із ситуації може бути надсилання судом скан-копій матеріалів на електронну пошту представника. Але такий спосіб ознайомлення потребує більших витрат часу та ресурсів суду й тому можливий тільки за необхідності ознайомитися з невеликим обсягом документів", - сказав Герасименко.

Керівний партнер юридичної компанії "Ревелін Інформейшн" Олександр Кеєр, зі свого боку, зазначив, що оскільки наразі суди працюють в особливому режимі та проводять засідання з учасниками справи в порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції, то низка судів на своїх офіційних сайтах розміщує інформацію про порядок роботи конкретного суду на період карантину, перенесення розгляду справ, подання документів і з інших питань.

"На практиці, якщо розгляд справи не передбачає обов'язкової участі учасника справи, суди звертають увагу на можливість подання до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, розгляд справи за наявними в ній матеріалами або про відкладення судового засідання", - сказав він.

Кеєр звернув увагу, що під час карантину суди задовольняють заяви учасників сторін про відкладення судового засідання, мінімізують усний розгляд справ, збільшуючи розгляд справ у порядку письмового провадження.

У свою чергу член правління Асоціації правників України (АПУ) Володимир Кравчук і представники суддівського корпусу - заступник голови Деснянського райсуду Києва Олена Лісовська і суддя-спікер Дніпровського районного суду Києва Юлія Іваніна у своєму коментарі зазначили, що "суди працюють у штатному режимі, але з певними особливостями, забезпечуючи рівний доступ до процесу для сторін". Водночас, за їхніми словами, "організація роботи апарату суду та суддів дещо змінилася".

"Як правило, в судах проведено збори суддів, на яких ухвалено рішення тимчасово, на період карантину, обмежити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу", - зазначили експерти АПУ.

За їхніми словами, зазначені обмеження не стосуються розгляду матеріалів (подань) слідчих органів про обшук, обрання і про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження термінів досудового термінів досудового розслідування; розгляду кримінальних проваджень, у яких обвинувачуваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; справ про адміністративні правопорушення, у яких у разі відкладення розгляду справи закінчуються терміни.

Громадянам пояснюється можливість відкладення розгляду справ у зв'язку з карантинними заходами, а учасникам судових засідань рекомендується подавати до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами; всі необхідні документи (заяви, скарги, відгуки, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет у системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційними засобами зв'язку.

Також обмежено допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Самостійне переміщення учасників судового процесу приміщенням суду не допускається.

Суддям і працівникам апарату суду за найменших ознак захворювання рекомендується вжити заходів щодо самоізоляції, інформувати про свій стан здоров'я відповідні заклади охорони здоров'я та керівництво суду.

При цьому, за словами експертів АПУ, в переважній більшості учасники судового провадження з розумінням ставляться до ситуації, що склалася в судах, і користуються своїм правом звернутися до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду в зв'язку з карантином.

"Щодня кількість заяв про перенесення засідань у зв'язку з коронавірусом у справах, де таке перенесення можливе, збільшується", - наголосив Кравчук.

Водночас, за оцінкою експертів АПУ, "мають місце випадки відвертого обурення з боку громадян, адже люди відвідують суд не лише для участі в судових засіданнях, а й для отримання виконавчих документів, копій судових рішень, які їм терміново потрібні, та інших документів". Усі такі звернення задовольняються, доступ до правосуддя і право на отримання виконавчих документів та копій рішень суду забезпечується.

Водночас, за словами експертів АПУ, "непоодинокі випадки зловживання правом на відкладення розгляду в зв'язку з карантином". Зокрема, це часто відбувається для затягування термінів накладення адміністративного стягнення, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, які мають підвищену суспільну небезпечність.

"Можливість зупинити провадження у таких справах при впровадженні карантинних заходів не передбачено, тому вони мають бути розглянуті в передбачені законом терміни (не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення)", - наголошують в АПУ.

В асоціації також називають вельми проблемним питання розгляду кримінальних проваджень, за якими обвинувачувані перебувають під вартою, в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, в якому такі особи утримуються).

Так, суд не має права ухвалити рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому за межами будівлі суду перебуває обвинувачуваний, якщо останній проти цього заперечує. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд зобов'язаний розглядати кожні два місяці.

При цьому в АПУ зазначають, що проблеми з доправленням обвинувачуваних до суду зі слідчих ізоляторів існують давно, і надії на те, що з упровадженням карантину вони вирішаться, немає.

"У разі відмови обвинувачуваних від участі у відеоконференції вирішити питання про доцільність продовження термінів тримання під вартою буде неможливо. Вважаємо, що за особливих умов, пов'язаних з упровадженням карантину, зазначені питання продовження термінів, навіть у разі незгоди обвинувачуваного на дистанційне судове провадження, можна було б вирішувати і за їх відсутності, але за обов'язкової участі захисника", - наголошують в асоціації.