Ініційоване генеральним прокурором Іриною Венедіктовою кримінальне провадження стосовно п'ятого президента України Петра Порошенка щодо призначення під час його президентської каденції суддів Верховного Суду є спробою дискредитувати Верховний Суд як інституцію та встановити над ним контроль, вважають адвокати Ілля Новіков та Ігор Головань.

"Очевидно, що ці спроби дискредитують Верховний Суд і всіх суддів Верховного Суду. Це безумовно є спробою встановити додатковий контроль над Верховним судом і над суддями, як будь-яка кримінальна справа, яка дозволяє викликати людей на допити, проводити слідчі дії, тиснути різними способами. Це означає, що на фоні розвитку ситуації зі справою ПриватБанку, яка дуже чутлива для президента Зеленського, Офіс президента отримує додаткові важелі контролю над правосуддям в Україні", - зазначив Новіков у заяві, оприлюдненій прес-службою партії "Європейська солідарність".

Він також висловив упевненість, що розпочате провадження є продовженням політичних переслідувань, які відбувалися останні кілька місяців.

"Це все та сама історія. Конкретно це рішення - це спроба загорнути в нову обгортку ту абсолютно провальну ситуацію, яка розвивалася напередодні відставки генпрокурора Рябошапки", - нагадав Новіков.

Головань, у свою чергу, наголосив, що провадження Венедіктової є абсурдом з юридичного погляду, а статті, на які вона посилається, підслідні не Державному бюро розслідувань (ДБР), а виключно Національному антикорупційному бюро (НАБУ).

"Венедіктова відверто незаконно передала відверто протиправне провадження своїм колишнім підлеглим до ДБР, яке є спеціалізованою організацією для здійснення незаконних кримінальних проваджень і політичних переслідувань. Ми вже звернулися з клопотанням до генпрокурора припинити порушення закону і передати це провадження до НАБУ, де воно має бути закрите негайно", - зазначив Головань.

Як повідомлялося, генпрокурор Венедіктова 6 квітня внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих неправомірних дій президента України, повноваження якого припинено, та інших осіб під час видання указів президента від 10 листопада 2017 року №357/2017 та від 7 травня 2019 року №195/2019 "Про призначення суддів Верховного Суду".

Як заявляється, підстави для видання указів президента України і призначення ними суддів не відповідають нормам Конституції України та закону України "Про судоустрій і статус суддів", вказаним у них. До того ж судді були призначені не до Верховного Суду, як це передбачено ст. 125 Конституції України, а до касаційних судів, неконституційність яких було визнано рішенням КСУ у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України. Також зазначено, що працівники Верховного Суду були незаконно позбавлені права на працю та її оплату у зв'язку з так званою ліквідацією.

Зазначені дії були кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ч. 4 ст. 382 (невиконання судового рішення), ч. ч. 1, 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) Кримінального кодексу України.