Використання об'єктів нерухомості як судової застави, запропоноване в рамках другого етапу тюремної реформи, зумовить проблеми зі стягненням такої застави, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

"Слід розуміти, що суть заходу (арешту, домашнього арешту, взяття на поруки, особистого зобов'язання, застави) полягає не в зароблянні коштів. Запобіжний захід є механізмом контролю з боку держави над підозрюваним у скоєнні злочину. А мета такого механізму - виконання обов'язків, покладених на цього підозрюваного", - пояснив член Асоціації правників України (АПУ) Євген Грушовець.

За його словами, заставу може вносити безпосередньо підозрюваний, але, як правило, в більшості випадків це роблять його родичі, колеги, друзі або знайомі.

Єдиною підставою у держави стягнути на свою користь заставу є невиконання підозрюваним своїх обов'язків, наприклад якщо підозрюваний відлучився зі встановленого місця перебування, не з'явився за викликом правоохоронних органів, зустрівся зі свідками, з якими суд обмежив його спілкування тощо.

"Варто зазначити, що стягнення застави - досить простий і оперативний процес. А тепер уявімо, що як заставу, крім коштів, можна буде внести нерухомість. Скільки часу і коштів знадобиться, щоб оцінити вартість цієї нерухомості? І що далі? Щоб державі звернути стягнення на майно, потрібно буде придбати право власності на нього, виселяти звідти людей, а потім продавати це майно. Тобто процес стягнення такої застави буде складним і дуже розтягнутим за термінами", - сказав Грушовець.

Він також зазначив, що запропоноване міністром юстиції розстрочення сплати застави і зменшення граничних термінів перебування в СІЗО "замість вирішення проблеми може створити іншу".

"Ув'язнення у СІЗО може тривати не один і навіть не два роки. Тут все залежить від термінів розгляду справи в суді, які через перевантаженість можуть затягуватися на чотири-п'ять і навіть більше років. Якщо, наприклад, підозрюваного випустять із СІЗО під заставу в розстрочку, а через два дні той порушить свої зобов'язання, то суму застави буде майже неможливо згорнути. Ба більше, у держави з'являться нові видатки на юристів", - вважає експерт.

На думку Грушовця, для вирішення проблеми необхідно впроваджувати певні механізми, які могли б прискорити процес судового розгляду. Як приклад він навів ситуацію, коли йдеться про підозрюваного в скоєнні особливо тяжких злочинів, а терміни покарання, які йому загрожують, перевищують десять років

"У такому разі буде дивним, якщо таку особу звільнять з-під варти "після завершення терміну перебування в СІЗО" тоді, коли судовий розгляд у розпалі. По суті - це прямий і безболісний шлях для злочинця вийти на свободу і можливість у подальшому переховуватися від правоохоронних органів. Ще раз наголошую: з проблемою слід боротися не поверхово, а системно і працювати над прискоренням судового розгляду", - зауважив член правління АПУ.

У свою чергу юрист юридичної фірми "Астерс" Володимир Боряк нагадав, що Україна вже багато років зазнає критики з боку Європейського співтовариства за неналежні умови і надмірні терміни тримання під вартою. У зв'язку з цим Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) уже ухвалив безліч рішень про порушення Європейської конвенції з прав людини (Конвенція), а в нещодавньому рішенні у справі Sukachov v. Ukraine ЄСПЛ вказав Україні на необхідність зменшення кількості рішень про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою скорочення кількості ув'язнених.

Тому, за словами юриста, поява законопроекту, спрямованого на зменшення кількості людей, яких тримають під вартою, закономірна.

При цьому Боряк зазначив, що на сьогодні застава можлива лише в грошовій формі, що обмежує доступ до неї осіб, які не володіють надто великими сумами, тому розширення переліку майна, що підлягає заставі, справді може вирішити це завдання.

Водночас, на його думку, у випадку з нерухомим майном як застави державі слід діяти обережно.

"У разі невиконання зобов'язань, визначених суддею, особа може втратити право на майно, а значить, без даху над головою залишаться інші особи, які проживають у ньому, зокрема діти. Потенційно це може спричинити порушення їхніх прав на повагу житла, гарантованого Конвенцією", - сказав Боряк.

Він також вважає, що в запропонованій міністром юстиції ідеї надання розстрочки сплати застави також є підводні камені.

Застава ефективна тоді, коли її сума є суттєвою. У випадку з розстрочкою є ймовірність того, що, сплативши перший внесок і вийшовши на свободу, особа сховається, а виплати припиняться. Для усунення цього ризику судам слід встановлювати перший внесок застави на рівні суттєвої суми", - сказав Боряк.

Водночас юрист зазначив, що ідея обмеження термінів тримання під вартою є позитивною, а її імплементація стимулюватиме державу дотримуватися розумних термінів розслідування і розгляду справи в суді.

"Це знизить фінансове навантаження на бюджет країни, оскільки скоротить кількість рішень ЄСПЛ про порушення розумних термінів тримання під вартою", - сказав він.

Як повідомлялося, міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що в рамках другого етапу тюремної реформи запланована зміна діючої системи запобіжних заходів. Зокрема, серед інших змін, передбачених законопроектом, міністр назвав реформу механізму застосування судових застав, зокрема приймати як заставу не лише грошові кошти, а й нерухомість або надавати можливість розстрочки сплати застави.