Пленум Верховного Суду оспорює конституційність упроваджених урядом України карантинних обмежень

Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного суду (КС) із проханням перевірити конституційність низки пунктів постанови Кабінету Міністрів України про впровадження карантинних обмежень, повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Рішення було ухвалено на засіданні пленуму 29 травня 2020 року.

"Верховний Суд із розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв’язку з поширенням на території України COVID-19, та в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеки та захист здоров’я громадян, які не суперечать Основному закону України", - наголошується в повідомленні.

Водночас аналіз низки документів, пов'язаних з упровадженням карантинних обмежень, свідчить про їх невідповідність Конституції України, вважають у суді.

Зокрема, судді Верховного Суду оспорюють конституційність обмеження підприємницької діяльності, перевезення пасажирів, виїзду за кордон, права на мирні збори, права на доступ до медичної допомоги та інших.

Також Верховний Суд оскаржив призупинення дії ст. 25 Бюджетного кодексу до 1 січня 2021 року про списання коштів державного й місцевих бюджетів на судові рішення і зниження суддівської винагороди.

На думку пленуму Верховного Суду, закон №553-IX, який до завершення карантину обмежує заробітну плату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, а також народних депутатів України, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснює непропорційне втручання в майнові права цих осіб.

"Аналіз відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про те, що це обмеження торкнеться лише 1% фактично працюючих державних службовців. При цьому аналіз спеціального законодавства, яким визначено рівень оплати праці, зокрема, членів КМУ, народних депутатів України, прокурорів, свідчить, що більшість працівників бюджетних установ та органів державної влади взагалі не зазнають негативних наслідків у питаннях матеріального забезпечення у зв’язку з прийняттям закону № 553-IX. Отже, цим законом здійснено непропорційне зменшення суддівської винагороди щодо матеріального забезпечення інших працівників бюджетних установ, а це, у свою чергу, порушує засади незалежності суддів", - наголошується в повідомленні.

Пленум Верховного Суду попросив КС визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць.