Подання народних депутатів до Конституційного Суду, що стосуються діяльності органів прокуратури, передбачають додаткові фінансовими витрати, до їх подачі варто ставитися виваженіше, вважає генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

Під час виступу в середу на засіданні комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, Венедіктова звернула увагу народних депутатів на проблеми фінансування органів прокуратури.

За її словами, після рішення Конституційного Суду про неконституційність низки положень бюджетного кодексу в частині фінансування органів прокуратури, ухваленого в березні цього року, органи прокуратури мають потребу в додатковому фінансуванні оплати праці у розмірі майже 3 млрд грн. "Це буде проблема", - сказала генпрокурор.

Вона також зазначила, що в рамках реформування органів прокуратури в разі початку роботи обласних прокуратур у серпні 2020 року і окружних прокуратур у грудні 2020 року додаткові витрати на оплату праці становитимуть майже 493,8 млн грн.

"У разі задоволення конституційного подання народних депутатів щодо відповідності Конституції закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури додаткові витрати на оплату праці становитимуть 5,3 млрд грн", - сказала генпрокурор.

Вона також згадала і нове подання до КС від народних депутатів, яке надійшло до суду 15 липня, з проханням тлумачення норм закону "Про прокуратуру" в частині легітимності рішень прокурорів на адмінпосадах.

"Більше ніж п'ять колег із комітету підписалися під поданням. Ви просите роз'яснити норми закону "Про прокуратуру", який комітет і подавав. Для нас дуже важлива законодавча визначеність... ми ще цю реформу не завершили, за яку ми всі проголосували. Дайте нам трохи часу для законодавчої визначеності", - закликала генпрокурор.

"Колеги, всі конституційні подання загрожують фінансовими витратами. Давайте це також враховуватимемо", - сказала Венедіктова, звертаючись до членів парламентського комітету.